ГУРТОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гурт «група, компанія; натовп; стадо; (присл.) багато»
запозичення з польської мови;
п. hurt «гуртова торгівля; стадо; [переносна огорожа для худоби в полі]», як і вл. hórdy «плетена огорожа», походить від двн. hurt (нвн. Hürde) «плетена огорожа для овець», спорідненого з гот. haúrds «двері», гр. κάρταλος «кошик», сінд. kaṭa (‹ *kṛta) «мата», прус. corto «пліт»;
непереконливе повʼязання (Mikl. EW 84; Matzenauer 178) з тур. jurt «намет»;
р. [гурт] «стадо», бр. гурт «група, компанія; натовп; стадо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гурт
(XVII ст.)
гуртівни́к
«погонич худоби; оптовий торговець»
гуртівня́
«гуртова, оптова торгівля, гуртовий магазин»
гурткі́вець
«член гуртка»
гуртківщи́на
«збирання в гуртки; відстоювання інтересів гуртка»
гуртове́
«сума»
гуртови́й
гуртови́ца
«спільне користування полем для випасу худоби після збору врожаю»
гурто́вка
«кімната для ночівлі приїжджих; гуртова робота в полі»
гурто́вник
«гуртівник»
гурто́к
гурто́м
«разом; оптом»
гуртува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гурт «група, компанія; натовп; стадо» | білоруська |
hórdy «плетена огорожа» | верхньолужицька |
haúrds «двері» | готська |
κάρταλος «кошик» | грецька |
hurt «плетена огорожа для овець» (нвн. Hürde) | давньоверхньонімецька |
hurt «гуртова торгівля; стадо; [переносна огорожа для худоби в полі]» | польська |
corto «пліт» | прусська |
jurt «намет» | турецька |
kaṭa «мата» (‹ *kṛta) | ? |
гурт «стадо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України