ГУРКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Гу́рій
повʼязується з гебр. gūr «левеня; маля хижої тварини», спорідненим з ар. ğarw (ğirw, ğurw) «щеня; мала хижа тварина»;
через старословʼянську і грецьку мови (гр. Γουρίας) запозичене з гебрайської;
р. Гу́рий, бр. Гу́рый, Гур, болг. Гу́ри, Гу́рий, стсл. Гоурига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Гу́рик
Гурій
(1627)
Гу́рко
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ğarw «щеня; мала хижа тварина» (ğirw, ğurw) | арабська |
| Гу́рый | білоруська |
| Гу́ри | болгарська |
| gūr «левеня; маля хижої тварини» | гебрайська |
| Гу́рий | російська |
| Гоурига | старослов’янська |
| Гур | українська |
| Гу́рий | українська |
гу́рка «кровʼяна ковбаса»
запозичення з угорської мови;
уг. hurka «велика ковбаса; товста кишка» є похідним від основи іменника húr «кишка» невідомого походження;
слц. hurka «ліверна ковбаса»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hurka «ліверна ковбаса» | словацька |
| hurka «велика ковбаса; товста кишка» | угорська |
| húr «кишка» | ? |
гу́рка «кісточка або зерно горобини»
голосний у (‹о) зберігся як діалектна особливість, можливо, завдяки деетимологізації;
сучасної звукової форми слово набуло після занепаду ь і повʼязаного з цим випадіння б;
очевидно, результат видозміни давнішої назви плоду *горбька, утвореної від [горба] «горобина» (як сли́вка від сли́ва, гру́шка від гру́ша);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| горбька | ? |
| горба «горобина» (як сли́вка від сли́ва, гру́шка від гру́ша) | ? |
огіро́к «Cucumis sativus L.» (бот.)
запозичення із середньогрецької мови;
сгр. ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) «тс.») загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого пов’язується з гр. ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині – πέπων буквально «спілий»), утвореним за допомогою заперечного ἄ -відὥρα «час, рік, день, пора», спорідненого з гот. jer «рік», двн. jār, нвн. Jahr «тс.», укр. я́рий, ярови́й;
гр. ἀγγούρι(ον) вважається також (Machek Jm. rostl. 227; Кluge–Mitzka 277; Klein 654) запозиченням зі східних мов (перс. angārah «кавун», angūr «гроно, виноград»);
зі слов’янських мов запозичено в балтійські (лит. agur̃kas, agurkė˜lis, лтс. agurķis, gur̂ķis) і германські (нвн. Gurke, [agurke], гол. a(u)gurk, дат. agurk, шв. gurka «тс.», англ. gherkin «солоний огірок»);
р. огуре́ц, [огуро́к], бр. агуро́к, др. огурець, п. ogórek, ст. ogurek, ogorek, ogórka, ч. okurka, [okurek, ogurek, oharek, oharka, ohar], слц. uhorka, [uharka, uherka, ugorka, uhorok], вл. korka (можливо, з нім. або ч., Kluge–Mitzka 277), нл. gurka, схв. [вугорек, угорак, угорка], слн. [ogûrеk];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгурецъ
(XVIII ст.)
вогіро́к
гіро́к
говіро́к
гоїри́ння
«огудина огірків»
гоїро́к
«тс.»
гу́рки́
«огірки»
гуркови́ннє
«гудина огірків»
гуркові́ннє
«тс.»
гуро́к
«огірок»
гуро́чковий
(про колір)
гуро́чник
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
гуро́шник
«тс.»
жаб'ячі
«бобівник, Menyanthes trifoliata L.»
о́гиро́к
«огірок»
огірко́вий
огіро́чки
«вид гаївки»
огіро́чний
огіро́чник
«юшка, зварена із солоними огірками»
огірчи́ння
«стебла огірків»
огорок
«огірок»
огурець
огурка
огурок
«тс.»
огуро́чнік
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
огурчина
«якась рослина»
угіро́к
«огірок; рід вишивки»
хірок
«огірок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gherkin «солоний огірок» | англійська |
| агуро́к | білоруська |
| korka (можливо, з нім. або ч., Kluge--Mitzka 277) | верхньолужицька |
| jer «рік» | готська |
| ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині -- πέπων буквально «спілий») | грецька |
| ἀγγούρι(ον) | грецька |
| jār | давньоверхньонімецька |
| огурець | давньоруська |
| agurk | датська |
| gurka | нижньолужицька |
| Jahr «тс.» | нововерхньонімецька |
| ogórek | польська |
| огуре́ц | російська |
| вугорек | сербохорватська |
| ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) | середньогрецька |
| uhorka | словацька |
| ogûrеk | словенська |
| я́рий | українська |
| огуро́к | українська |
| okurek | українська |
| ogurek | українська |
| oharek | українська |
| oharka | українська |
| ohar | українська |
| uharka | українська |
| uherka | українська |
| ugorka | українська |
| uhorok | українська |
| угорак | українська |
| угорка | українська |
| okurka | чеська |
| gurka «тс.» | шведська |
| -відὥρα «час, рік, день, пора» | ? |
| ярови́й | ? |
| ogurek | ? |
| ogorek | ? |
| ogórka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України