ГУРИК — ЕТИМОЛОГІЯ
Гу́рій
через старословʼянську і грецьку мови (гр. Γουρίας) запозичене з гебрайської;
повʼязується з гебр. gūr «левеня; маля хижої тварини», спорідненим з ар. ğarw (ğirw, ğurw) «щеня; мала хижа тварина»;
р. Гу́рий, бр. Гу́рый, Гур, болг. Гу́ри, Гу́рий, стсл. Гоурига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Гу́рик
Гурій
(1627)
Гу́рко
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ğarw «щеня; мала хижа тварина» (ğirw, ğurw) | арабська |
| Гу́рый | білоруська |
| Гу́ри | болгарська |
| gūr «левеня; маля хижої тварини» | гебрайська |
| Гу́рий | російська |
| Гоурига | старослов’янська |
| Гур | українська |
| Гу́рий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України