ГУПОТНЯВА — ЕТИМОЛОГІЯ
гуп (вигук для передачі глухого звуку від падіння, удару)
звуконаслідувальнозображальний вигук, очевидно, повʼязаний з гоп;
малоймовірна думка (Bruckner 172) про можливість німецького впливу;
п. hup (вигук при плиганні), ч. слц. hup «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гугу́п
«тс.»
(підсилювальна форма)
гуп
«гупання»
гу́пати
«тупати; глухо стукати»
гупоні́ти
«глухо звучати»
гупоті́ти
«швидко тупати; швидко глухо стукати»
гупо́тня́ва
«тупіт, стукотнява»
гу́пчити
«лупцювати кулаками по спині»
гупша́нити
«бити, лупцювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hup (вигук при плиганні) | польська |
| hup «тс.» | словацька |
| hup «тс.» | чеська |
| гоп | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України