ГУПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гуп (вигук для передачі глухого звуку від падіння, удару)
малоймовірна думка (Bruckner 172) про можливість німецького впливу;
звуконаслідувальнозображальний вигук, очевидно, повʼязаний з гоп;
п. hup (вигук при плиганні), ч. слц. hup «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гугу́п
«тс.»
(підсилювальна форма)
гуп
«гупання»
гу́пати
«тупати; глухо стукати»
гупоні́ти
«глухо звучати»
гупоті́ти
«швидко тупати; швидко глухо стукати»
гупо́тня́ва
«тупіт, стукотнява»
гу́пчити
«лупцювати кулаками по спині»
гупша́нити
«бити, лупцювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hup (вигук при плиганні) | польська |
| hup «тс.» | словацька |
| hup «тс.» | чеська |
| гоп | ? |
чаха́ти «відтинати, відламувати Г; здирати кору; квапливо віддалятися, швидко йти Нед»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до ба́хати, гу́пати тощо;
бр. [ча́хаць] «ходити (про стінний годинник)», п. czach (звуконаслідувальний вигук – «рубнути»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
відчахну́ти
«відламати гілку від стовбура»
чах
«звуконаслідування, що імітує швидкі й легкі рухи»
ча́хкати
«пихкати, пахкати, хлюпати, шорхати»
чахкоті́ти
«пихкотіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ча́хаць «ходити (про стінний годинник)» | білоруська |
| czach (звуконаслідувальний вигук -- «рубнути») | польська |
| ба́хати | ? |
| гу́пати | ? |
гу́пало «водяний бугай» (орн.)(інакше: гук, гу́кало, гугу́кало)
походить від звуконаслідувального вигуку гу, очевидно, ще прасловʼянського походження;
пор. подібні звуконаслідувальні назви птахів в інших індоєвропейських мовах: нвн. (Wiede)-hopf «одуд», [hupphupp], гол. hoppe, лат. upupa, фр. huppe «тс.»;
п. [hupało, hupała, hupał] «водяний бугай» (з укр.), схв. hupkač «одуд», слн. hupač «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́пкало
«тс.»
гупко́
«одуд, Upupa»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hoppe | голландська |
| upupa | латинська |
| hupało «водяний бугай» (з укр.) | польська |
| hupała «водяний бугай» (з укр.) | польська |
| hupał «водяний бугай» (з укр.) | польська |
| hupkač «одуд» | сербохорватська |
| hupač «тс.» | словенська |
| huppe «тс.» | французька |
| гу | ? |
| подібні | ? |
| hupphupp | ? |
гук «бугай, пугач, Botaurus stellaris L.» (орн.)
звуконаслідувальні утворення за характерним криком відповідних птахів, що нагадує звукосполучення гу;
п. hukał, [hukała, hukało] «тс.», схв. hupač;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́пкало
«тс.»
гугу́кало
гу́кало
«тс.»
гука́рня
«пугач, Bubo maximus»
(орн.)
гу́пало
«водяний бугай»
гу́пко
«одуд, Upupa (L.)»
гучо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hukał | польська |
| hupač | сербохорватська |
| hukała «тс.» | українська |
| hukało «тс.» | українська |
| гу | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України