ГУНЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гугни́ти «розмовляти в ніс»
псл. gǫgъnati;
можливо, споріднене з гр. γογγύξω «бурмочу, мимрю», дінд. gūñjati «бурмоче»;
іє. *gou-(n-) «гукати» звуконаслідувального походження;
р. гугня́вить, бр. гугня́віць, др. гугнати, п. gęgać «гугнявити; гоготати», ч. huhňati «гугнявити», слц. huhňať, chuchňať, болг. гъ́гна, м. ганголи, схв. hunkati «тс.», слн. gognjáti «заїкатися», стсл. гѫгънивъ «гугнявий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вигнавий
ву́гна́вець
ву́гнавий
ву́гна́вка
ву́гнати
вугнова́тий
вугнота́вий
вугнота́ти
«тс.»
гу́гна́вець
«гугнявий»
гу́гна́вий
гугна́ти
гугни́вий
гугні́ти
гугнути
гугня́вий
гугня́вити
гугня́віти
гугня́вка
гу́нька
«та, що говорить у ніс»
гунька́вий
гуня́вий
гу́ня́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гугня́віць | білоруська |
| гъ́гна | болгарська |
| γογγύξω «бурмочу, мимрю» | грецька |
| gūñjati «бурмоче» | давньоіндійська |
| гугнати | давньоруська |
| *gou-(n-) «гукати» | індоєвропейська |
| ганголи | македонська |
| gęgać «гугнявити; гоготати» | польська |
| gǫgъnati | праслов’янська |
| гугня́вить | російська |
| hunkati «тс.» | сербохорватська |
| huhňať | словацька |
| chuchňať | словацька |
| gognjáti «заїкатися» | словенська |
| гѫгънивъ «гугнявий» | старослов’янська |
| huhňati «гугнявити» | чеська |
гу́ня «верхній сукняний одяг, сіряк; [маска, машкара, личина Бі]»
менш імовірні припущення (Фасмер І 475) про запозичення з дперс. gaunya «кольорова» від ав. gaōna- «волосся; масть, колір» (пор. ос. γun «вовна»), виведення (Фасмер ГСЭ І 51; Machek ESJČ 179180) від дінд. gōnī «мішок», повʼязаного з gáuḥ «бик, корова», або зіставлення (Moszýński JP 36/3, 198–200) з лит. gauraĩ «волосся на тілі»;
вважається також праєвропейським (Holub–Lyer 196);
псл. gunja, запозичене з невстановленої мови;
найімовірніше повʼязання з пізньолат. gunna «кожух» неясного, можливо, кельтського (Holub–Kop. 130; Šachmatov AfSlPh 33, 95) походження;
р. [гу́ня] «вид одягу; старий одяг», бр. гу́нька, др. гуня, гуна «старий одяг», п. gunia ««верхній одяг з грубого сукна; грубе сукно», ч. houně «попона; ворсиста матерія», слц. huňa «тс.», болг. гу́на (гу́ня) «сільський верхній одяг», м. гуња (гуна) «вид верхнього одягу; вовняне покривало», схв. гуњ «тс.», слн. gúnj «ворсиста матерія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гунча́
«гуня»
гу́нька
гуня́ник
«одягнений у гуню»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gaōna- «волосся; масть, колір» (пор. ос. γun «вовна») | авестійська |
| гу́нька | білоруська |
| гу́на «сільський верхній одяг» (гу́ня) | болгарська |
| gōnī «мішок» | давньоіндійська |
| gaunya «кольорова» | давньоперська |
| гуня | давньоруська |
| gauraĩ «волосся на тілі» | литовська |
| гуња «вид верхнього одягу; вовняне покривало» (гуна) | македонська |
| gunna «кожух» | пізньолатинська |
| gunia ««верхній одяг з грубого сукна; грубе сукно» | польська |
| gunja | праслов’янська |
| гу́ня «вид одягу; старий одяг» | російська |
| гуњ «тс.» | сербохорватська |
| huňa «тс.» | словацька |
| gúnj «ворсиста матерія» | словенська |
| гуна «старий одяг» | українська |
| houně «попона; ворсиста матерія» | чеська |
| gáuḥ «бик, корова» | ? |
кундугу́ня «коротке тепле жіноче пальто»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з гу́ня, гу́нька «верхній сукняний одяг» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
курдугу́нька
«свитка, пальто»
хандагу́нька
«накидка з капюшоном»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́ня | ? |
| гу́нька «верхній сукняний одяг» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України