ГУМКА — ЕТИМОЛОГІЯ
гу́ма
запозичення з середньолатинської мови;
слат. gumma, gummi «камедь, каучук» утворилося від давнішого лат. cummi «камедь», що походить від гр. κόμμι «тс.», яке зводиться до єг. kemai, kema;
бр. болг. м. гу́ма, п. ч. слц. вл. guma, нл. gumij, схв. гума, слн. gúma, gúmi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґу́м
«камедь, ґлей»
(XVI ст.)
ґу́ма
гумі́я
«гаряча смола; каучук»
гу́мка
гумови́к
гумува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гу́ма | білоруська |
гу́ма | болгарська |
guma | верхньолужицька |
κόμμι «тс.» | грецька |
kemai | єгипетська |
cummi «камедь» | латинська |
гу́ма | македонська |
gumij | нижньолужицька |
guma | польська |
гума | сербохорватська |
gumma | середньолатинська |
guma | словацька |
gúma | словенська |
gúmi | словенська |
guma | чеська |
gummi «камедь, каучук» | ? |
kema | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України