ГУМАНІСТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
гумані́зм
запозичено через російську і через польську мови з німецької;
нім. Humanísmus походить від лат. hūmānus «людяний», похідного від homo «людина, чоловік», повʼязаного з humus «земля» (отже, первісне значення – «земний») і спорідненого з гот. guma «людина», дангл. guma, двн. gomo, лит. ст. žmuõ «тс.», гр. χϑόνιος «народжений від богині Землі; тубільний»;
р. гумани́зм, бр. гумані́зм, п. вл. humanizm, ч. humanismus, слц. humanizmus, болг. хумани́зъм, м. хумани́зам, схв. хуманùзам, слн. humanízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гумані́ст
гуманісти́чний
гуманіта́рний
гума́нний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гумані́зм | білоруська |
| хумани́зъм | болгарська |
| humanizm | верхньолужицька |
| guma «людина» | готська |
| χϑόνιος «народжений від богині Землі; тубільний» | грецька |
| guma | давньоанглійська |
| gomo | давньоверхньонімецька |
| hūmānus «людяний» | латинська |
| žmuõ «тс.» | литовська |
| хумани́зам | македонська |
| Humanísmus | німецька |
| humanizm | польська |
| гумани́зм | російська |
| хуманùзам | сербохорватська |
| humanizmus | словацька |
| humanízem | словенська |
| humanismus | чеська |
| homo «людина, чоловік» | ? |
| humus «земля» (отже, первісне значення -- «земний») | ? |
| žmuõ «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України