ГУЛЬКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гуля́кати «кричати»
очевидно, похідні утворення від вигуку [гу́ля] (*гу́лю, *гу́лі), яким відганяють або цькують гусей та ін;
пор. п. ст. hul (вигук, яким відганяють вовка);
р. улюлю́кать, бр. улюлю́каць, ч. hulákati «викрикувати, галасувати», [hulačiti] «тс.», слц. hulakať «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гуліка́ти
«тюкати, улюлюкати»
гу́лькнути
«крикнути, рохнути»
гулюка́ти
«тс.»
гулю́кати
«голосно ганьбити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| улюлю́каць | білоруська |
| hul (вигук, яким відганяють вовка) | польська |
| улюлю́кать | російська |
| hulakať «тс.» | словацька |
| hulačiti «тс.» | українська |
| hulákati «викрикувати, галасувати» | чеська |
| гу́ля (*гу́лю, *гу́лі) | ? |
| hul (вигук, яким відганяють вовка) | ? |
| hul (вигук, яким відганяють вовка) | ? |
гу́лькати «поринати; скакати, плигати»
очевидно, звуконаслідувальне утворення, паралельне до п. gulgotać «булькати» (про кипіння або переливання води, про звуки при полосканні горла), болг. гул (гу́л-гу́л) (вигук на позначення звуків при виливанні рідини з вузької посудини), гу́лкам «булькати»;
р. пд. [гульк] «миттю, негайно», як і п. [hulknąć, hulnąć], мабуть, є запозиченнями з української мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гульк
(вигук на позначення несподіваної дії, раптової появи або швидкого руху в якесь середовище)
гу́лькнути
«пірнути, раптом зникнути, зʼявитися; кинутися, ринути (про рідину)»
гульну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гул (гу́л-гу́л)(вигук на позначення звуків при виливанні рідини з вузької посудини) | болгарська |
| gulgotać «булькати» (про кипіння або переливання води, про звуки при полосканні горла) | польська |
| hulknąć | польська |
| hulnąć | польська |
| гульк «миттю, негайно» | російська |
| гу́лкам «булькати» | ? |
| гульк «миттю, негайно» | ? |
про́гульком «то з’являючись, то зникаючи»
пов’язане з гу́лькнути «раптом зникнути, з’явитися», [гу́лькати] «поринати» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́лькнути «раптом зникнути, з’явитися» | українська |
| гу́лькати «поринати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України