ГУЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. gǫdǫ, gǫsti ‹ *gǫdti;

споріднене з лит. gaũsti «шуміти, дзвеніти», лтс. gàudas «плач»;

іє. *gu-n-d- інфіксований різновид основи *gou-d-, *gu-d-, похідної від кореня *gou-, *gu-, до якого зводиться й го́вір;

р. гуде́ть, [густи́], бр. гусці́, гусць, гудзе́ць, др. густи, гудѣти «грати на струнних інструментах», п. gędzić «грати», ст. gąść «тс.», ч. housti, слц. hústʼ, вл. nudźić, болг. [гъду́вам] «граю на гуслях, скрипці», [гудя́] «тс.», схв. гу́дети «грати на струнних інструментах; гудіти», слн. gósti «грати на скрипці», стсл. гѫсти;

форми гуна́ти, гуна́ могли виникнути пізніше під впливом луна́ти, луна́;

первісною могла бути форма гуну́ти з *gǫ(d)nǫti;

очевидно, повʼязане з гуді́ти, густи́ (псл. *gǫd-ti ‹*gond-);

псл. gǫsli, gǫslь (‹*gǫd-slь) є похідним від дієслова gǫsti «*gǫd-ti, gǫdǫ) «густи (грати на струнному музичному інструменті)», до якого зводиться укр. густи́;

р. гу́сли «гуслі», бр. гу́слі, др. гусль, гусли, п. gęśl «тс.», ч. housle «скрипка», слц. вл. husle, нл. gusle «тс.», болг. гъ́сла «гуслі», м. гусла, схв. гусле «тс.», слн. gósli «скрипка», стсл. гѫсли «гуслі»;

можливо, пов’язане з р. [гула́] «гостроверха перська шапка», яке зводиться до перс. kulāh «шапка, шолом», спорідненого з двн. hulja (hulla) «головний убір», гот. huljan «закутувати, покривати», лат. celāre «приховувати, закривати», occulere «прикривати, ховати»;

неясне;