ГУЗКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гедзь «овід, Oestrus bovis» (ент.)
псл. (пн.) [*gbzъ (*gyz-)I;
в українську мову запозичене з польської, на що вказує наявність звука ґ відповідно до псл. g;
безсумнівними відповідниками до псл. [*gъzъ (*gyz-)] є тільки лит. gūžeti «поспішати, бігти юрбою», (пор. п. [gzi] «швидко летить»), [guža] «купа комах», [gužuls] «рій мурашок, комах»;
пов’язувалось також (Machek ESJ Č 302; Recherches 16–17) з лит. kùšti «рушити», ч. ksenec «молоді плазуни; мальки»;
деякі дослідники вважають псл. *gъzъ звуконаслідувальним (Boranić Рад Југосл. акад. 178, 27; Kořínek LF 58, 150);
непереконливе зіставлення (Ильинский ИОРЯС 9/2, 279–282) з псл. *gydь, *gyzdь, *gyža, *guzь, укр, гид, гижки, гузка, а також пов’язання (Потебня РФВЗ, 103) з псл. *gvozdь, укр. гвіздо́к;
п. giez, бр. гіз, нл. gizkaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гедз
ґедз
ґе́дзатися
«бігати від ґедзів»
ґе́дзел
ґе́дзель
«тс.»
ґе́дзень
«[тс. Mel; літній час, коли багато ґедзів»
ґе́дзкатися
ґедзь
ґез
ґе́цатися
«тс.»
ґзи
«пустощі, залицяння»
ґзи́
«тс.; жирувати; залицятися»
ґзик
«овід»
ґзівка
«Hippobosca equina»
(ент.)
ке́дзень
«червень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гіз | білоруська |
| gūžeti «поспішати, бігти юрбою» | литовська |
| kùšti «рушити» | литовська |
| gizkaś | нижньолужицька |
| gzi «швидко летить» | польська |
| giez | польська |
| *gъzъ (*gyz-)] є тільки | праслов’янська |
| *gъzъ звуконаслідувальним | праслов’янська |
| *gydь | праслов’янська |
| *gvozdь | праслов’янська |
| гвіздо́к | українська |
| ksenec «молоді плазуни; мальки» | чеська |
| gzi «швидко летить» | ? |
| guža «купа комах» | ? |
| gužuls «рій мурашок, комах» | ? |
| *gyzdь | ? |
| *gyža | ? |
| *guzь | ? |
| гид | ? |
| гижки | ? |
| гузка | ? |
гуза́ «корма, задня частина човна; зад»
у разі припущення варіанта псл. *guzъ етимологічно ототожнюється з п. guz, укр. ґудз та їх відповідниками в інших мовах;
деякі дослідники (Zubatý St. a čl. II 38–39; Machek ESJČ 193; Skok I 640) тотожність псл. *gǫzъ і *guzъ заперечують;
сюди ж лит. [gunžỹs] «воло», прус. gunsix «ґуля», можливо, також гр. γόγγρος «наріст на дереві», γογγύλος «круглий», дісл. kokkr «грудка»;
псл. *gǫzъ (*gǫzrъ) і, можливо, *guzъ;
р. гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева», гу́зно «зад», бр. гуз, др. гузно, п. [guza] «зад, тил», ч. huzo «куприк у птаха», слц. húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись», вл. huzać so «тс.», болг. [гъз] «задок воза», гъ́зер «зад», м. газ «зад», схв. гŷз «зад», гу́за «тс.», слн. góza, gúza «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гу́зеро
гу́зєр
«окоренок дерева; нижня частина снопа; місце, де завʼязаний мішок; основа, низ»
гузєрува́ти
«обрізати під корінь»
гузи́рь
гузи́ця
«зад Г, Ж; сидіння (стільця) Ж»
гузи́чний
«відхідниковий, анальний»
гузі́вка
«зад»
гузі́вник
«закруглена частина гармати»
гу́зір
«тс.»
гу́зіринє
«залишки снопа після обмолоту»
гу́зка
«тупий кінець яйця; задок птаха; нижня частина очіпка»
гу́зли
«кальсони»
гузна́тий
«товстозадий»
гузни́ця
гу́зно
«тс.»
гузня́йка
«зад»
гузня́нка
«пряма кишка»
гузо́к
«задня тупа частина»
межигу́ззя
«задня частина промежини»
о́гузка
«задня частина чогось»
огу́зкуватий
огу́зок
при́гузок
«зад»
узерови́ння
«кінець снопа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гуз | білоруська |
| гъз «задок воза» | болгарська |
| huzać so «тс.» | верхньолужицька |
| γόγγρος «наріст на дереві» | грецька |
| kokkr «грудка» | давньоісландська |
| гузно | давньоруська |
| gunžỹs «воло» | литовська |
| газ «зад» | македонська |
| guz | польська |
| guza «зад, тил» | польська |
| *guzъ | праслов’янська |
| *gǫzъ | праслов’янська |
| *gǫzъ (*gǫzrъ) | праслов’янська |
| gunsix «ґуля» | прусська |
| гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева» | російська |
| гŷз «зад» | сербохорватська |
| húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись» | словацька |
| góza «тс.» | словенська |
| gúza «тс.» | словенська |
| ґудз | українська |
| гу́зно «зад» | українська |
| гъ́зер «зад» | українська |
| гу́за «тс.» | українська |
| huzo «куприк у птаха» | чеська |
| γογγύλος «круглий» | ? |
| *guzъ | ? |
терпи́гузка «шипшина собача, Rasa canina L.» (бот.)
складне слово, утворене з основ слів терпі́ти і гу́зка;
назва зумовлена тим, що плід шипшини після його споживання викликає свербіння через волосистість насінин;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терпи́гузки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терпі́ти | українська |
| гу́зка | українська |
гузо́к «невеликий віл з малими рогами»
похідне від псл. *guzъ «зад», що було варіантом *gǫzъ «тс.»;
р. кур-гу́зый «куций», п. [guzy] «куций, безвухий, безрогий», болг. [гуз] «безхвостий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гуз «безхвостий» | болгарська |
| guzy «куций, безвухий, безрогий» | польська |
| *guzъ «зад» | праслов’янська |
| кур-гу́зый «куций» | російська |
| *gǫzъ «тс.» | ? |
ґу́зий «куций, короткий»
запозичення з польської мови;
п. guzy «тс.» має те саме походження, що й укр. [гузо́к] (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| guzy «тс.» | польська |
| гузо́к | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України