ГУДКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
гуді́ти
псл. gǫdǫ, gǫsti ‹ *gǫdti;
споріднене з лит. gaũsti «шуміти, дзвеніти», лтс. gàudas «плач»;
іє. *gu-n-d- інфіксований різновид основи *gou-d-, *gu-d-, похідної від кореня *gou-, *gu-, до якого зводиться й го́вір;
р. гуде́ть, [густи́], бр. гусці́, гусць, гудзе́ць, др. густи, гудѣти «грати на струнних інструментах», п. gędzić «грати», ст. gąść «тс.», ч. housti, слц. hústʼ, вл. nudźić, болг. [гъду́вам] «граю на гуслях, скрипці», [гудя́] «тс.», схв. гу́дети «грати на струнних інструментах; гудіти», слн. gósti «грати на скрипці», стсл. гѫсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гуд
гуда́
«музика, гра»
гудак
«музикант, скрипаль»
гуда́тарь
«той, хто гуде»
гуде́ць
«тс.»
гу́дик
«нехрущ червневий, Amphimallon solstitialis L.»
гуди́м
«той, хто гуде»
гуди́мець
«вовк»
гудій
«той, хто гуде»
гудо́к
гудьба́
«музика»
густи́
згуді́ти
«почати сильно звучати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гусці́ | білоруська |
| гъду́вам «граю на гуслях, скрипці» | болгарська |
| nudźić | верхньолужицька |
| густи | давньоруська |
| *gu-n-d- | індоєвропейська |
| gàudas «плач» | латиська |
| gaũsti «шуміти, дзвеніти» | литовська |
| gędzić «грати» | польська |
| gǫdǫ | праслов’янська |
| гуде́ть | російська |
| гу́дети «грати на струнних інструментах; гудіти» | сербохорватська |
| hústʼ | словацька |
| gósti «грати на скрипці» | словенська |
| гѫсти | старослов’янська |
| густи́ | українська |
| гусць | українська |
| гудзе́ць | українська |
| гудѣти «грати на струнних інструментах» | українська |
| гудя́ «тс.» | українська |
| housti | чеська |
| *gǫdti | ? |
| *gu-d- | ? |
| *gou- | ? |
| *gu- | ? |
| го́вір | ? |
| gąść «тс.» | ? |
о́дуд «Upupa epops L.» (орн.)
звуконаслідувальні утворення, як і [ги́пко] «одуд», [гі́пко, гу́пко], лат. upupa, гр. ἔποψ, ἀπαφός, лтс. puppukis, фр. huppe, англ. hоopoe (hoopoop), гол. hop, дат. hærpoр, нвн. Wiedehopf (друга частина слова -hopf), вірм. popop, перс. pūpū, а також лит. dudùkas, dudùtis, ст. dũkas, нвн. [Wuddwudd] «тс.», в основі яких лежать вигуки, що передають голос птаха (укр. вудвуд (ВеНЗн 23), р. удодо (Шарловский ФЗ 1886/1, 21), п. ч. du-du-du, н. wud-wud та ін.);
р. бр. удо́д, п. [wudwud, wudwudek, judjud], слн. vdód, стсл. въдодъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́двуд
водву́д
вот-вот
вудви́д
ву́двод
ву́дву́д
ву́дву́док
«тс.»
вудвудя́
«пташеня одуда»
вудвут
«одуд»
вудву́тка
вуді́д
ву́дкало
ву́дко́
ву́дод
ву́до́к
ву́дуд
вулок
вут-вут
ву́тва
ву́тко
ву́тлавка
ву́ток
годко
гу́дик
гудко
гу́док
гутуту́т
гутутуткати
«кричати»
(про одуда)
ду́длик
заву́дкати
о́двуд
о́дгуд
одітут
о́дод
«тс.»
одуди́ця
о́дудові
уди́д
«одуд»
у́дід
удо́д
удодиха
у́ду́д
фу́тик
футко́
футо́к
ходуту́т
худик
худко́
худо́к
худоту́т
хутко
хуток
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hоopoe (hoopoop) | англійська |
| удо́д | білоруська |
| popop | вірменська |
| hop | голландська |
| ἔποψ | грецька |
| hærpoр | датська |
| upupa | латинська |
| puppukis | латиська |
| dudùkas | литовська |
| wud-wud | німецька |
| Wiedehopf (друга частина слова -hopf) | нововерхньонімецька |
| Wuddwudd «тс.» | нововерхньонімецька |
| pūpū | перська |
| du-du-du | польська |
| wudwud | польська |
| wudwudek | польська |
| judjud | польська |
| удодо | російська |
| удо́д | російська |
| vdód | словенська |
| въдодъ | старослов’янська |
| huppe | французька |
| du-du-du | чеська |
| ги́пко «одуд» | ? |
| гі́пко | ? |
| гу́пко | ? |
| ἀπαφός | ? |
| dudùtis | ? |
| dũkas | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України