ГУБЧАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гу́ба́ «губка, гриб»
псл. gǫba «губка»;
лит. gumbas «ґуля, наріст», лтс. gumba «пухлина, підвищення, купа, зморшка», дісл. kumpr «ґуля», афг. γumba «тс.», сперс. gumbad «опуклість»;
заслуговує на увагу повʼязання (Pedersen MPKJ І 165– 166; Machek ESJČ 179) з двн. gwamb «губка», гр. σφόγγος, σπόγγος, лат. fungus «тс.»;
р. губа́ «губка, гриб», бр. гу́ба «трут», др. губа «губка, гриб», п. gąbka «губка, Spongia», ст. gęba «тс.», huba «гриб на дереві, пеньку» (з укр.), ч. houba «гриб, губка», слц. huba «тс.», вл. hubica «гриб на дереві», нл. gubica «тс.», болг. гъ́ба «гриб, губка», м. габа «тс.», схв. губа «гриб на дереві, губка», слн. góba «гриб, губка», стсл. гѫба «гриб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
губ
«гриб на дереві, трут»
губ
«гриби»
губʼя́к
«жук-грибоїд, Boletophagus»
губʼя́ча
«тс.»
губі́йка
«губка прісноводна, Spongilla»
гу́бка
«гриб на дереві»
гу́бка
«Spongia fluviatilis»
гу́бка
«Špongia officinalis»
губкова́тий
губчаки́
«морська губка»
гу́бча́стий
гу́бчатий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
γumba «тс.» | афганська |
гу́ба «трут» | білоруська |
гъ́ба «гриб, губка» | болгарська |
hubica «гриб на дереві» | верхньолужицька |
σφόγγος | грецька |
gwamb «губка» | давньоверхньонімецька |
kumpr «ґуля» | давньоісландська |
губа «губка, гриб» | давньоруська |
fungus «тс.» | латинська |
gumba «пухлина, підвищення, купа, зморшка» | латиська |
gumbas «ґуля, наріст» | литовська |
габа «тс.» | македонська |
gubica «тс.» | нижньолужицька |
gąbka «губка, Spongia» | польська |
gǫba «губка» | праслов’янська |
губа́ «губка, гриб» | російська |
губа «гриб на дереві, губка» | сербохорватська |
gumbad «опуклість» | середньоперська |
huba «тс.» | словацька |
góba «гриб, губка» | словенська |
гѫба «гриб» | старослов’янська |
houba «гриб, губка» | чеська |
σπόγγος | ? |
gęba «тс.»«гриб на дереві, пеньку» (з укр.) | ? |
huba «тс.»«гриб на дереві, пеньку» (з укр.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України