ГРІХОВНОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
гріх
псл. grěxъ;
етимологія непрозора;
найбільш імовірне повʼязання з лит. graižùs «крутий, викривлений», лтс. gréizs «кривий» (Endzelin BB 27, 190; Ильинский ИОРЯС 20/3, 69; Sławski I 368; Fraenkel KZ 70, 138; Skok I 617) або з грі́ти у розумінні «пекти (про сумління)» (Фасмер І 456–457; БЕР І 290);
малопереконливі спроби зіставлення з лит. grieti «знімати пінку, збирати вершки» (Berп. І 350–351; Brückner 161 – 162), з дінд. bhrésati «хитається, спотикається» (Charpentier AfSlPh 37, 46–48), з гр. χρέος (χρεĩος, χρέως) «борг, вина» (Преобр. І 164; Petr BB 21, 214; Schrader Reallexikon II 597), з лит. rìkti «помилятися» (Machek ESJČ 188–189);
р. грех, бр. грэх, др. грѣхъ, п. grzech, ч. hřích, слц. hriech, вл. hrěch, нл. grěch, полаб. grech, болг. грях, м. грев, схв. грȇх, grȉjeh, слн. gréh, стсл. грѣхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безгрі́шшя
взгріх
«пропущене при оранці місце»
гріхо́вний
гріхува́тися
«усвідомлювати провину»
гріши́тель
гріши́ти
грі́шний
грі́шник
грі́шничий
загрʼєх
згрех
зогриех
зріх
ізгре́х
о́гріх
«погрішність, помилка; пропущене при оранці місце»
по́гріх
по́грішка
погрі́шник
погрі́шність
про́гріх
«промах, помилка»
розгріше́нє
«відпущення гріхів»
узгре́х
узри́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грэх | білоруська |
грях | болгарська |
hrěch | верхньолужицька |
χρέος «борг, вина» (χρεĩος, χρέως)(Преобр. І 164; Petr BB 21, 214; Schrader Reallexikon II 597) | грецька |
bhrésati «хитається, спотикається» | давньоіндійська |
грѣхъ | давньоруська |
gréizs «кривий» | латиська |
graižùs «крутий, викривлений» | литовська |
grieti «знімати пінку, збирати вершки» | литовська |
rìkti «помилятися» | литовська |
грев | македонська |
grěch | нижньолужицька |
grech | полабська |
grzech | польська |
grěxъ | праслов’янська |
грех | російська |
грȇх | сербохорватська |
hriech | словацька |
gréh | словенська |
грѣхъ | старослов’янська |
hřích | чеська |
грі́ти «пекти (про сумління)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України