ГРІНОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
грі́нка «підсмажена скибочка хліба; [невеликий шматок хліба, сиру, кавуна; виграш (у виразі грінку убити, спіймати)]»
псл. *grěnъкъ, *grěnъka, похідне від grěti «гріти, жарити»;
з української мови запозичено в молдавську (хри́нкэ) і румунську (hrínсă);
р. грено́к, бр. грэ́нка, п. grzanka, слц. hrianka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грінчи́ти
«підсмажувати (хліб)»
грі́ня
«підсмажена скибочка хліба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́нка | білоруська |
| grzanka | польська |
| *grěnъкъ | праслов’янська |
| грено́к | російська |
| hrianka | словацька |
| *grěnъka | ? |
| grěti «гріти, жарити» | ? |
гро́но «жмуток, китиця плодів або квітів»
псл. grono, похідне від іє. *ghrō-, *ghrə-, *gher- «рости, зеленіти, виступати, вистромлятися»;
споріднене з двн. grana «вуса», шв. gran «ялинка», укр. грань;
фонетичний варіант з початковим ґ (укр. ґро́но) є, очевидно, полонізмом;
р. [гро́на] «гроно», [гро́нка] «гранка горіхів», бр. гро́нка, п. grono «гроно», каш. [grono] «купа, стадо», болг. гро́нка «вид грона, щитовидне суцвіття», схв. грȍња (гро́ња) «китиця (ягід)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грі́нка
«гроно горіхів; кошик соняшника»
ґро́на
«тс.»
грони́тися
«вʼязатися в грона»
ґро́но
гроня́нка
«Botrychium Sw.; ключ-трава, Botrychium lunaria (L.) Sw. Ж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гро́нка | білоруська |
| гро́нка «вид грона, щитовидне суцвіття» | болгарська |
| grana «вуса» | давньоверхньонімецька |
| *ghrō- | індоєвропейська |
| grono «купа, стадо» | кашубський |
| grono «гроно» | польська |
| grono | праслов’янська |
| гро́на «гроно» | російська |
| грȍња «китиця (ягід)» (гро́ња) | сербохорватська |
| грань | українська |
| гро́нка «гранка горіхів» | українська |
| gran «ялинка» | шведська |
| *ghrə- | ? |
| *gher- «рости, зеленіти, виступати, вистромлятися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України