ГРІЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
грі́ти
псл. grěti, повʼязане з gorěti «горіти»;
ту саму звукову форму кореня мають споріднені слова лтс. grēmens «печія, згага», алб. ngroh «грію»;
р. греть, бр. грэць, др. грѣти, п. grzać, ч. hřáti, слц. hriať, вл. hrěć, нл. grěś, болг. гре́я, м. грее, схв. грèјamu, слн. gréti, стсл. грѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́гріви
«час, коли гріє сонце»
ви́грівки
«вигрівання (загоряння) на сонці»
грі́лка
загрі́ток
«теплота»
зігріва́льний
зогріва́льний
зогрі́ток
«притулок»
нагрі́в
нагріва́льний
нагріва́льник
нагрівни́й
нагрівни́к
недогрі́в
обігрі́в
обігріва́льний
обігріва́ч
обігрівни́й
огрівни́й
огрівни́к
огрі́йливий
пригрів
«місце, освітлене сонцем; [місце, що обігрівають]»
пригрі́вка
пригрівни́к
ро́згрів
розігрі́в
угрі́ва
«тс.»
угрі́вок
«місце, де гріє сонце»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ngroh «грію» | албанська |
| грэць | білоруська |
| гре́я | болгарська |
| hrěć | верхньолужицька |
| грѣти | давньоруська |
| grēmens «печія, згага» | латиська |
| грее | македонська |
| grěś | нижньолужицька |
| grzać | польська |
| grěti | праслов’янська |
| греть | російська |
| грèјamu | сербохорватська |
| hriať | словацька |
| gréti | словенська |
| грѣти | старослов’янська |
| hřáti | чеська |
| gorěti «горіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України