ГРУХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гру́хнути «грюкнути»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. gruchnąć «грюкнутися, брязнути, гепнутися; жбурнути», повʼязане з gruchot «гуркіт», є звуконаслідувальним утворенням, спорідненим з болг. гру́хам «стукаю», схв. гру́хати «стукати, гриміти», можливо, також з укр. гро́хати, гро́хіт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грухнути
«рознестись, почутись, загриміти»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́хам «стукаю» | болгарська |
| gruchnąć «грюкнутися, брязнути, гепнутися; жбурнути» | польська |
| гру́хати «стукати, гриміти» | сербохорватська |
| гро́хати | українська |
| gruchot «гуркіт» | ? |
| гро́хіт | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України