ГРУДКОВА — ЕТИМОЛОГІЯ

гру́да «грудка, кусок; замерзла грудками земля»

псл. gruda;
споріднене з лит. grústi «товкти», graudùs «крихкий, ламкий», grúdas «зерно», лтс. grûds «тс.», дісл. grautr «крупа, каша», двн. gruzzi, нвн. Grütze «тс.», дангл. griot «пісок», двн. griōz, нвн. Griess «тс.»;
іє. *ghreu-, *ghrou-d- «кришити»;
питання про належність сюди р. гру́да «купа; могила; натовп» потребує дальшого дослідження;
можливо, тут відбулося зближення псл. grud- і grǫd-;
р. [гру́да] «грудка, замерзлий кусок землі», бр. гру́да «грудка», др. груда «купа, громада», п. gruda «грудка; мерзла земля», ч. hrouda «грудка», слц. hruda «тс.», болг. гру́дка «бульба, [голова (сиру)]», м. грутка «грудка», схв. груда «брила, грудка», слн. grúda «тс.», стсл. гроуда «брила», р.-цсл. грɣдиѥ «краплі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гру́ддя́ «грудки землі, глини»
гру́дє «грудка»
гру́дка
грудкови́й «у грудках; кусковий (про цукор)»
грудкува́тий
грудни́й «грудуватий»
грудня́стий «тс.»
грудо́лє «грудка»
грудома́ха «велика грудка»
грудува́тий
грудя́ «грудка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́да «грудка» білоруська
гру́дка «бульба, [голова (сиру)]» болгарська
griot «пісок» давньоанглійська
gruzzi давньоверхньонімецька
griōz давньоверхньонімецька
grautr «крупа, каша» давньоісландська
груда «купа, громада» давньоруська
grûds «тс.» латиська
grústi «товкти» литовська
грутка «грудка» македонська
Grütze «тс.» нововерхньонімецька
Griess «тс.» нововерхньонімецька
gruda «грудка; мерзла земля» польська
gruda праслов’янська
grud- праслов’янська
гру́да «купа; могила; натовп» російська
гру́да «грудка, замерзлий кусок землі» російська
грɣдиѥ «краплі» русько-церковнослов’янська
груда «брила, грудка» сербохорватська
hruda «тс.» словацька
grúda «тс.» словенська
гроуда «брила» старослов’янська
hrouda «грудка» чеська
graudùs «крихкий, ламкий» ?
grúdas «зерно» ?
*ghreu- ?
*ghrou-d- «кришити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України