ГРУДИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
грудь
псл. *grǫdь;
очевидно, споріднене з [груд] «пагорбок; підвищення на болоті», лат. grandis «великий, величний», гр. βρένϑος «гордість», з іє. *gṷrendn- «надиматися, набухати»;
менш переконливі зіставлення з лит. grandìs «ланка в ланцюгу» (Zubatý St. a čl. І 2, 98), з вірм. argand «утроба матері» (Pedersen LP I 1-2), з гр. χόνδρος «хрящ» (Machek ESJČ 186), з лит. krūtìs «груди», лтс. krūts «тс.» (там же; Otrębski Idg. Forsch. 115);
р. грудь, бр. гру́дзі, др. грудь, п. ст. grędzi, ч. слц. hrudʼ, вл. hrudź, болг. гръд, м. гради, схв. груди, слн. gród;
Фонетичні та словотвірні варіанти
груда́
«хвороба коней, мокрець»
грудай
«той, хто має великі груди»
груда́стий
гру́ддя
«груднина»
гру́ди
груди́на
«грудна кістка; великі груди»
груди́нка
груди́стий
грудни́й
гру́дник
«грудна клітка; грудинка»
грудни́на
«груди; грудина; [грудинка Ж]»
грудни́стий
«грудастий»
грудни́ця
«запалення грудних залоз, мастит; грудина; [грудинка Ж]»
грудня́к
«нагрудник»
межигру́дє
«друге грудне кільце у комах»
нагру́дник
огру́ддє
«грудна клітка»
огру́дини
«жіночі груди»
огру́дники
«тс.»
передгру́дє
«нашийник (частина упряжі)»
підгру́ддя
погру́ддя
«бюст (скульптура); верхня частина тіла; грудна клітка»
пригрудча́
«немовля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́дзі | білоруська |
| гръд | болгарська |
| hrudź | верхньолужицька |
| argand «утроба матері» | вірменська |
| βρένϑος «гордість» | грецька |
| χόνδρος «хрящ» | грецька |
| грудь | давньоруська |
| *g «надиматися, набухати» | індоєвропейська |
| grandis «великий, величний» | латинська |
| krūts «тс.» (там же; Otrębski Idg. Forsch. 115) | латиська |
| grandìs «ланка в ланцюгу» | литовська |
| krūtìs «груди» | литовська |
| гради | македонська |
| grędzi | польська |
| *grǫdь | праслов’янська |
| грудь | російська |
| груди | сербохорватська |
| hrudʼ | словацька |
| gród | словенська |
| hrudʼ | чеська |
| груд «пагорбок; підвищення на болоті» | ? |
| grędzi | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України