ГРУДЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
грудь
псл. *grǫdь;
очевидно, споріднене з [груд] «пагорбок; підвищення на болоті», лат. grandis «великий, величний», гр. βρένϑος «гордість», з іє. *gṷrendn- «надиматися, набухати»;
менш переконливі зіставлення з лит. grandìs «ланка в ланцюгу» (Zubatý St. a čl. І 2, 98), з вірм. argand «утроба матері» (Pedersen LP I 1-2), з гр. χόνδρος «хрящ» (Machek ESJČ 186), з лит. krūtìs «груди», лтс. krūts «тс.» (там же; Otrębski Idg. Forsch. 115);
р. грудь, бр. гру́дзі, др. грудь, п. ст. grędzi, ч. слц. hrudʼ, вл. hrudź, болг. гръд, м. гради, схв. груди, слн. gród;
Фонетичні та словотвірні варіанти
груда́
«хвороба коней, мокрець»
грудай
«той, хто має великі груди»
груда́стий
гру́ддя
«груднина»
гру́ди
груди́на
«грудна кістка; великі груди»
груди́нка
груди́стий
грудни́й
гру́дник
«грудна клітка; грудинка»
грудни́на
«груди; грудина; [грудинка Ж]»
грудни́стий
«грудастий»
грудни́ця
«запалення грудних залоз, мастит; грудина; [грудинка Ж]»
грудня́к
«нагрудник»
межигру́дє
«друге грудне кільце у комах»
нагру́дник
огру́ддє
«грудна клітка»
огру́дини
«жіночі груди»
огру́дники
«тс.»
передгру́дє
«нашийник (частина упряжі)»
підгру́ддя
погру́ддя
«бюст (скульптура); верхня частина тіла; грудна клітка»
пригрудча́
«немовля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́дзі | білоруська |
| гръд | болгарська |
| hrudź | верхньолужицька |
| argand «утроба матері» | вірменська |
| βρένϑος «гордість» | грецька |
| χόνδρος «хрящ» | грецька |
| грудь | давньоруська |
| *g «надиматися, набухати» | індоєвропейська |
| grandis «великий, величний» | латинська |
| krūts «тс.» (там же; Otrębski Idg. Forsch. 115) | латиська |
| grandìs «ланка в ланцюгу» | литовська |
| krūtìs «груди» | литовська |
| гради | македонська |
| grędzi | польська |
| *grǫdь | праслов’янська |
| грудь | російська |
| груди | сербохорватська |
| hrudʼ | словацька |
| gród | словенська |
| hrudʼ | чеська |
| груд «пагорбок; підвищення на болоті» | ? |
| grędzi | ? |
грандіо́зний
запозичення з німецької або французької мови;
нім. grandiós, фр. grandiose походять від іт. grandioso «розкішний, грандіозний», утвореного від лат. grandis «великий», спорідненого з гр. βρένσος «гордий», псл. grǫdь «груди», укр. гру́ди;
р. грандио́зный, бр. грандыёзны, ч. grandiósní, слц. grandiózny, болг. м. грандио́зен, схв. грȁндиōзан, слн. grandiózen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грандыёзны | білоруська |
| грандио́зен | болгарська |
| βρένσος «гордий» | грецька |
| grandioso «розкішний, грандіозний» | італійська |
| grandis «великий» | латинська |
| грандио́зен | македонська |
| grandiós | німецька |
| grǫdь «груди» | праслов’янська |
| грандио́зный | російська |
| грȁндиōзан | сербохорватська |
| grandiózny | словацька |
| grandiózen | словенська |
| гру́ди | українська |
| grandiose | французька |
| grandiósní | чеська |
груд «пагорбок Г; підвищення на болоті, де косять сіно ЛЖит; сіно з сухого лугу Л»
можливо, сюди ж належали раніше р. гру́да «купа; могила; копиця снопів; натовп», ч. hrouda «земля» (у виразі rodná h.), слц. hruda, схв. груда «тс.», слн. grúda (у виразі pod grudo iti «умирати»), які пізніше могли зазнати фонетичного зближення з gruda «грудка»;
вважається також повʼязаним з гру́ди;
псл. [grǫdъ] «підвищення на землі», повʼязане чергуванням голосних з gręda «гряда, грядка»;
р. [огру́д] «купа, ворох; горб; могила», бр. груд «горб; сухий луг, суходіл», п. grǫd «підвищення на (болотистому) лузі; підвищення, заросле лісом», ч. (мор.) [hrúd] «піщана дюна, підвищення на рівнині», слц. hruda «клаптик землі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гру́да
«купа»
(з р.)
груди́
«сухе місце на болоті»
грудови́й
«скошений на мокрому лузі з підвищеннями»
(про сіно)
грудо́к
«горбок Ж; острів на річці St. sl. 12»
згру́док
«суха підвищена ділянка землі»
о́гру́док
«острів на річці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| груд «горб; сухий луг, суходіл» | білоруська |
| grǫd «підвищення на (болотистому) лузі; підвищення, заросле лісом» | польська |
| grǫdъ «підвищення на землі» | праслов’янська |
| гру́да «купа; могила; копиця снопів; натовп» | російська |
| груда «тс.» | сербохорватська |
| hruda | словацька |
| hruda «клаптик землі» | словацька |
| grúda (у виразі pod grudo iti «умирати») | словенська |
| hrouda «земля» (у виразі rodná h.) | чеська |
| hrúd «піщана дюна, підвищення на рівнині» (мор.) | чеська |
| gruda «грудка» | ? |
| гру́ди | ? |
| gręda «гряда, грядка» | ? |
| огру́д «купа, ворох; горб; могила» | ? |
грудашник «кучеряві калачики, проскурняк, Malva crispa L.» (бот.)
похідне від гру́ди;
назва зумовлена тим, що рослина вживається при кашлі, катарах, захриплості;
Фонетичні та словотвірні варіанти
груднишник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́ди | ? |
грудни́ця «собача кропива, сердечник, Leonurus villosa L.; Leonurus cardiaca L.; приворотень, Alchimilla vulgaris L. Mak» (бот.)
назви зумовлені, очевидно, тим, що собача кропива застосовується в народній медицині при хворобах серця, а приворотень – при катарах дихальних шляхів;
похідне утворення від гру́ди;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́ди | ? |
грудянка «рутка лікарська, Fumaria officinalis L.» (бот.)
назва зумовлена, мабуть, тим, що рослина вживається при туберкульозі легенів;
повʼязане з гру́ди;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́ди | ? |
грун «пагорбок, гірка»
рум. grúiu «пагорб, вершина пагорба» походить від лат. grunium «свиняче рило», спорідненого з гр. γρύξω «хрюкаю», двн. нвн. grunzen «хрюкати», пор. паралельну назву болг. рът «пагорб, підвищення», схв. рт «тс.», з псл. rъtъ «морда, рот»;
очевидно, запозичення з румунської мови;
менш переконливе повʼязання з псл. granь (укр. грань) (Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) або з псл. grǫdь, укр. грудь (Фасмер I 464);
п. [gruń (groń)] «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна», ч. [gruň], слц. gruň;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гру́нище
«скалля»
грунь
«вершина, хребет гори»
грунь
(XIV-- XV ст.)
ґрунь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рът «пагорб, підвищення» | болгарська |
| γρύξω «хрюкаю» | грецька |
| grunzen «хрюкати» | давньоверхньонімецька |
| grunium «свиняче рило» | латинська |
| grunzen «хрюкати» | нововерхньонімецька |
| gruń «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна» (groń)] | польська |
| rъtъ «морда, рот» | праслов’янська |
| granь (укр. грань)(Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) | праслов’янська |
| grǫdь | праслов’янська |
| grúiu «пагорб, вершина пагорба» | румунська |
| рт «тс.» | сербохорватська |
| gruň | словацька |
| грудь | українська |
| gruň | чеська |
| паралельну | ? |
огря́да «краса»
неясне;
можливо, пов’язане з гру́ди, гряда́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́гридний
«тс.»
огряди́й
«красивий»
о́гря́дни́й
«дебелий, міцний поставою, кремезний»
огряднува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́ди | ? |
| гряда́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України