ГРУДЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

грудь

псл. *grǫdь;
очевидно, споріднене з [груд] «пагорбок; підвищення на болоті», лат. grandis «великий, величний», гр. βρένϑος «гордість», з іє. *grendn- «надиматися, набухати»;
менш переконливі зіставлення з лит. grandìs «ланка в ланцюгу» (Zubatý St. a čl. І 2, 98), з вірм. argand «утроба матері» (Pedersen LP I 1-2), з гр. χόνδρος «хрящ» (Machek ESJČ 186), з лит. krūtìs «груди», лтс. krūts «тс.» (там же; Otrębski Idg. Forsch. 115);
р. грудь, бр. гру́дзі, др. грудь, п. ст. grędzi, ч. слц. hrudʼ, вл. hrudź, болг. гръд, м. гради, схв. груди, слн. gród;
Фонетичні та словотвірні варіанти

груда́ «хвороба коней, мокрець»
грудай «той, хто має великі груди»
груда́стий
гру́ддя «груднина»
гру́ди
груди́на «грудна кістка; великі груди»
груди́нка
груди́стий
грудни́й
гру́дник «грудна клітка; грудинка»
грудни́на «груди; грудина; [грудинка Ж]»
грудни́стий «грудастий»
грудни́ця «запалення грудних залоз, мастит; грудина; [грудинка Ж]»
грудня́к «нагрудник»
межигру́дє «друге грудне кільце у комах»
нагру́дник
огру́ддє «грудна клітка»
огру́дини «жіночі груди»
огру́дники «тс.»
передгру́дє «нашийник (частина упряжі)»
підгру́ддя
погру́ддя «бюст (скульптура); верхня частина тіла; грудна клітка»
пригрудча́ «немовля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́дзі білоруська
гръд болгарська
hrudź верхньолужицька
argand «утроба матері» вірменська
βρένϑος «гордість» грецька
χόνδρος «хрящ» грецька
грудь давньоруська
*g «надиматися, набухати» індоєвропейська
grandis «великий, величний» латинська
krūts «тс.» (там же; Otrębski Idg. Forsch. 115) латиська
grandìs «ланка в ланцюгу» литовська
krūtìs «груди» литовська
гради македонська
grędzi польська
*grǫdь праслов’янська
грудь російська
груди сербохорватська
hrudʼ словацька
gród словенська
hrudʼ чеська
груд «пагорбок; підвищення на болоті» ?
grędzi ?

грандіо́зний

запозичення з німецької або французької мови;
нім. grandiós, фр. grandiose походять від іт. grandioso «розкішний, грандіозний», утвореного від лат. grandis «великий», спорідненого з гр. βρένσος «гордий», псл. grǫdь «груди», укр. гру́ди;
р. грандио́зный, бр. грандыёзны, ч. grandiósní, слц. grandiózny, болг. м. грандио́зен, схв. грȁндиōзан, слн. grandiózen;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грандыёзны білоруська
грандио́зен болгарська
βρένσος «гордий» грецька
grandioso «розкішний, грандіозний» італійська
grandis «великий» латинська
грандио́зен македонська
grandiós німецька
grǫdь «груди» праслов’янська
грандио́зный російська
грȁндиōзан сербохорватська
grandiózny словацька
grandiózen словенська
гру́ди українська
grandiose французька
grandiósní чеська

груд «пагорбок Г; підвищення на болоті, де косять сіно ЛЖит; сіно з сухого лугу Л»

можливо, сюди ж належали раніше р. гру́да «купа; могила; копиця снопів; натовп», ч. hrouda «земля» (у виразі rodná h.), слц. hruda, схв. груда «тс.», слн. grúda (у виразі pod grudo iti «умирати»), які пізніше могли зазнати фонетичного зближення з gruda «грудка»;
вважається також повʼязаним з гру́ди;
псл. [grǫdъ] «підвищення на землі», повʼязане чергуванням голосних з gręda «гряда, грядка»;
р. [огру́д] «купа, ворох; горб; могила», бр. груд «горб; сухий луг, суходіл», п. grǫd «підвищення на (болотистому) лузі; підвищення, заросле лісом», ч. (мор.) [hrúd] «піщана дюна, підвищення на рівнині», слц. hruda «клаптик землі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гру́да «купа»р.)
груди́ «сухе місце на болоті»
грудови́й «скошений на мокрому лузі з підвищеннями» (про сіно)
грудо́к «горбок Ж; острів на річці St. sl. 12»
згру́док «суха підвищена ділянка землі»
о́гру́док «острів на річці»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
груд «горб; сухий луг, суходіл» білоруська
grǫd «підвищення на (болотистому) лузі; підвищення, заросле лісом» польська
grǫdъ «підвищення на землі» праслов’янська
гру́да «купа; могила; копиця снопів; натовп» російська
груда «тс.» сербохорватська
hruda словацька
hruda «клаптик землі» словацька
grúda (у виразі pod grudo iti «умирати») словенська
hrouda «земля» (у виразі rodná h.) чеська
hrúd «піщана дюна, підвищення на рівнині» (мор.) чеська
gruda «грудка» ?
гру́ди ?
gręda «гряда, грядка» ?
огру́д «купа, ворох; горб; могила» ?

грудашник «кучеряві калачики, проскурняк, Malva crispa L.» (бот.)

похідне від гру́ди;
назва зумовлена тим, що рослина вживається при кашлі, катарах, захриплості;
Фонетичні та словотвірні варіанти

груднишник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́ди ?

грудни́ця «собача кропива, сердечник, Leonurus villosa L.; Leonurus cardiaca L.; приворотень, Alchimilla vulgaris L. Mak» (бот.)

назви зумовлені, очевидно, тим, що собача кропива застосовується в народній медицині при хворобах серця, а приворотень – при катарах дихальних шляхів;
похідне утворення від гру́ди;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́ди ?

грудянка «рутка лікарська, Fumaria officinalis L.» (бот.)

назва зумовлена, мабуть, тим, що рослина вживається при туберкульозі легенів;
повʼязане з гру́ди;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́ди ?

грун «пагорбок, гірка»

рум. grúiu «пагорб, вершина пагорба» походить від лат. grunium «свиняче рило», спорідненого з гр. γρύξω «хрюкаю», двн. нвн. grunzen «хрюкати», пор. паралельну назву болг. рът «пагорб, підвищення», схв. рт «тс.», з псл. rъtъ «морда, рот»;
очевидно, запозичення з румунської мови;
менш переконливе повʼязання з псл. granь (укр. грань) (Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) або з псл. grǫdь, укр. грудь (Фасмер I 464);
п. [gruń (groń)] «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна», ч. [gruň], слц. gruň;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гру́нище «скалля»
грунь «вершина, хребет гори»
грунь (XIV-- XV ст.)
ґрунь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рът «пагорб, підвищення» болгарська
γρύξω «хрюкаю» грецька
grunzen «хрюкати» давньоверхньонімецька
grunium «свиняче рило» латинська
grunzen «хрюкати» нововерхньонімецька
gruń «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна» (groń)] польська
rъtъ «морда, рот» праслов’янська
granь (укр. грань)(Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) праслов’янська
grǫdь праслов’янська
grúiu «пагорб, вершина пагорба» румунська
рт «тс.» сербохорватська
gruň словацька
грудь українська
gruň чеська
паралельну ?

огря́да «краса»

неясне;
можливо, пов’язане з гру́ди, гряда́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́гридний «тс.»
огряди́й «красивий»
о́гря́дни́й «дебелий, міцний поставою, кремезний»
огряднува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́ди ?
гряда́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України