ГРУБКА — ЕТИМОЛОГІЯ
гру́ба «кімнатна піч»
запозичення з польської мови;
п. gruba «велика піч; копальня» походить від нвн. Grúbe (двн. gruoba) «яма» (у т. ч., очевидно, і як місце для вогнища в приміщенні), повʼязаного з graben «копати» і спорідненого з гот. grōba «яма, діра», псл. grebǫ, укр. гребу́;
припущення про запозичення з румунської мови (Vincenz 12) необґрунтоване;
р. [груба] «голландська або кімнатна піч; лежанка на печі; комин», бр. гру́бка «голландська піч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гру́ба
«піч у кімнатах»
(XVIII ст.)
гру́бар
«опалювач»
гру́бка
гру́бник
«опалювач; пригрубник (?)»
пригру́бник
«ніша коло груби»
пригру́бок
«виступ біля печі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́бка «голландська піч» | білоруська |
| grōba «яма, діра» | готська |
| Grúbe «яма» (двн. gruoba)(у т. ч., очевидно, і як місце для вогнища в приміщенні) | нововерхньонімецька |
| gruba «велика піч; копальня» | польська |
| grebǫ | праслов’янська |
| груба «голландська або кімнатна піч; лежанка на печі; комин» | російська |
| гребу́ | українська |
| graben «копати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України