ГРУБИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гру́бий
псл. grǫbъ, grubъ;
споріднене з лит. grublus «грубий, необтесаний», grubùs «шорсткий, грудкуватий», grùbti «грубіти», лтс. grumba «зморшка»;
зіставляється також з свн. нвн. Krampf «судорога» (Berп. I 355; Фасмер І 462–463) або (очевидно, помилково) з двн. нвн. grob «грубий» (Osthoff Parerga I 353; Trautmann 99–100; Sławski I 356–357);
іє. *grumb-, *ghreu-bh;
р. гру́бый «недостатньо оброблений; нечемний», бр. гру́бы «тс.», грубы́ «товстий», др. грубый «неосвічений, поганий, злий», п. gruby «грубий; товстий», ч. слц. hrubý, вл. hruby «тс.», болг. м. груб «грубий», схв. груб «грубий, гидкий, брудний», слн. grób «грубий; великий, гарний; шорсткий», стсл. грѫбъ «необроблений, неосвічений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гру́ба́
«вагітна»
гру́бар
«пузань»
груба́рка
«товстопуза жінка»
грубе́зний
грубеле́зний
«дуже товстий»
грубеле́нний
«тс.»
грубизна́
«товщина»
грубина́
«тс.»
груби́ти
«говорити грубощі»
гру́бість
грубі́ти
грубі́шати
грубни́й
«товстий»
гру́бнути
гру́бовінь
«велика товщина»
гру́бощі
грубство́
«щось дуже товсте»
грубува́тий
грубу́ля
«товстуха»
грубча́стий
«товстуватий»
гру́бшати
завгру́бшки
згрубі́лий
угру́бшки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́бы «тс.» | білоруська |
| груб «грубий» | болгарська |
| hruby «тс.» | верхньолужицька |
| grob «грубий» | давньоверхньонімецька |
| грубый «неосвічений, поганий, злий» | давньоруська |
| *grumb- | індоєвропейська |
| grumba «зморшка» | латиська |
| grublus «грубий, необтесаний» | литовська |
| груб «грубий» | македонська |
| Krampf «судорога» | нововерхньонімецька |
| grob «грубий» | нововерхньонімецька |
| gruby «грубий; товстий» | польська |
| grǫbъ | праслов’янська |
| гру́бый «недостатньо оброблений; нечемний» | російська |
| груб «грубий, гидкий, брудний» | сербохорватська |
| Krampf «судорога» | середньоверхньнімецька |
| hrubý | словацька |
| grób «грубий; великий, гарний; шорсткий» | словенська |
| грѫбъ «необроблений, неосвічений» | старослов’янська |
| грубы́ «товстий» | українська |
| hrubý | чеська |
| grubъ | ? |
| grubùs «шорсткий, грудкуватий» | ? |
| grùbti «грубіти» | ? |
| *ghreu-bh | ? |
гре́мпля «ручний гребінь для розчісування вовни»
нім. Krémpel «гребінь для вовни; кардочесальна машина», запозичене в літературну мову з нижньонімецької, є зменшеною формою від Krámpe «гак», двн. kramph «тс.», спорідненого з нвн. krumm «кривий», гр. γρῡπός «кривий, покручений», очевидно, також псл. grǫbъ, укр. гру́бий;
запозичено через польське посередництво з німецької мови;
п. grępla «карда, чесалка», grempla, grepel, ч. krample, слц. kramplʼa, нл. grample «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґре́мплі
«колесо з зубцями для розчісування вовни»
ґремплюва́ти
«розчісувати вовну»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| γρῡπός «кривий, покручений» | грецька |
| kramph «тс.» | давньоверхньонімецька |
| grample «тс.» | нижньолужицька |
| Krémpel «гребінь для вовни; кардочесальна машина» | німецька |
| krumm «кривий» | нововерхньонімецька |
| grępla «карда, чесалка» | польська |
| grempla «карда, чесалка» | польська |
| grepel «карда, чесалка» | польська |
| grǫbъ | праслов’янська |
| kramplʼa | словацька |
| гру́бий | українська |
| krample | чеська |
| Krámpe «гак» | ? |
грубія́н
на ґрунті словʼянських мов німецька форма зазнала зближення з hrubý, gruby, гру́бий;
через посередництво польської (і далі, можливо, чеської) мови запозичено з німецької;
нім. Grobián «грубіян», ст. grobianus «тс.» є жартівливим латинізованим утворенням від нім. grob «грубий», яке зводиться до двн. g(e)-rob, повʼязаного з (h)riob «шорсткий», (h)ruf «струп», спорідненими з лит. kraupùs «жахливий»;
р. болг. грубия́н, бр. грубія́н, п. grubianin, ч. hrubián, grobián, слц. grobián, м. грубијан, схв. грубùјāн, слн. grobiján;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грубія́нити
грубія́нство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грубія́н | білоруська |
| грубия́н | болгарська |
| g(e)-rob | давньоверхньонімецька |
| kraupùs «жахливий» | литовська |
| грубијан | македонська |
| Grobián «грубіян» | німецька |
| grob «грубий» | німецька |
| grubianin | польська |
| грубия́н | російська |
| грубùјāн | сербохорватська |
| grobián | словацька |
| grobiján | словенська |
| hrubián | чеська |
| grobián | чеська |
| gruby | ? |
| гру́бий | ? |
| grobianus «тс.» | ? |
крап «барвник з марени красильної; (бот.) марена красильна, Rubia tinctorum L.»
назва зумовлена шиповидно-шорсткими по гранях стеблами рослини (Федченко–Флеров 913);
запозичено з німецької мови, можливо, через польське посередництво;
н. Krapp походить від гол. krap «тс.» (снідерл. crappe «гачок»), спорідненого з нвн. Krampf (‹ двн. kramph(o)) «спазм», двн. krampf «зігнутий», а також псл. grǫbь, укр. гру́бий;
р. крапп, бр. крап, п. krap;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крапка́
«марена красильна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крап | білоруська |
| krap «тс.» (снідерл. crappe«гачок») | голландська |
| krampf «зігнутий» | давньоверхньонімецька |
| kramph(o) | давньоверхньонімецька |
| Krapp | німецька |
| Krampf «спазм» (‹ двн. kramph(o)) | нововерхньонімецька |
| krap | польська |
| grǫbь | праслов’янська |
| крапп | російська |
| crappe | середньонідерландська |
| гру́бий | українська |
кре́плики «пироги з капустою, сливами або рибою»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. Krépреl (Kraрреl) «пончик, спечене на жирі пухке тісто», як і двн. chrāpho, свн. krapfe, krepfel, krapfli, [kräpfel, kräppel, kreppel] «тс.», є переосмисленням нвн. Krápfen «гак, зігнутий зубець, кіготь», двн. krāpfo «тс.» на підставі зовнішньої подібності;
нвн. Krapfen пов’язане з Krampf «спазм», спорідненим з лтс. grumbt «морщитися», псл. grǫbъ «грубий», укр. гру́бий;
п. krepel «пончик», ч. kraple «вид пиріжків з м’ясом до супу», ст. krapl «якесь тістечко», слц. [krapl’a] «пончик», схв. [krapec], слн. kràp «тс.», krápec «солодкий пиріг із сиром»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chrāpho | давньоверхньонімецька |
| krāpfo «тс.» | давньоверхньонімецька |
| grumbt «морщитися» | латиська |
| Krépреl «пончик, спечене на жирі пухке тісто» | нововерхньонімецька |
| Krápfen «гак, зігнутий зубець, кіготь» | нововерхньонімецька |
| Kraрреl | нововерхньонімецька |
| Krapfen «спазм» | нововерхньонімецька |
| Krampf | нововерхньонімецька |
| krepel «пончик» | польська |
| grǫbъ «грубий» | праслов’янська |
| krapec | сербохорватська |
| krapfe | середньоверхньнімецька |
| krepfel | середньоверхньнімецька |
| krapfli | середньоверхньнімецька |
| kräpfel «тс.» | середньоверхньнімецька |
| kräppel «тс.» | середньоверхньнімецька |
| kreppel «тс.» | середньоверхньнімецька |
| krapl'a «пончик» | словацька |
| kràp «тс.»«солодкий пиріг із сиром» | словенська |
| krápec «тс.»«солодкий пиріг із сиром» | словенська |
| гру́бий | українська |
| kraple «вид пиріжків з м’ясом до супу» | чеська |
| krapl «якесь тістечко» | ? |
кро́мпач «мотика з двома рогами»
запозичене з чеської мови, очевидно, через польське й словацьке посередництво;
ч. krumpáč (krompáč) «кирка» походить від нвн. [Krampe(n)] «кирка, кайло», пов’язаного з днн. krampo «мотика; затискач», англ. cramp «затискач; скоба», які зіставляються далі з сангл. crampe «спазма», нн. гол. kramp, двн. kramph(o), свн. krampf, нвн. Krampi «тс.», а також з дангл. crump, crumb «зігнутий, кривий», днн. crumb, гол. krom, двн. krump, нвн. krumm «тс.», спорідненими з псл. *grǫbъ, укр. гру́бий;
сумнівне виведення ч. krumpáč (Machek ESJČ 294) з нім. Krúmmhacke «рід мотики»;
п. [krompacz] «кирка», слц. krompáč, krampáč «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cramp «затискач; скоба» | англійська |
| kramp | голландська |
| krom | голландська |
| crump | давньоанглійська |
| crumb «зігнутий, кривий» | давньоанглійська |
| kramph(o) | давньоверхньонімецька |
| krump | давньоверхньонімецька |
| krampo «мотика; затискач» | давньонижньонімецька |
| crumb | давньонижньонімецька |
| kramp | нижньонімецька |
| Krúmmhacke «рід мотики» | німецька |
| Krampe(n) «кирка, кайло» | нововерхньонімецька |
| Krampf «тс.» | нововерхньонімецька |
| krumm «тс.» | нововерхньонімецька |
| krompacz «кирка» | польська |
| *grǫbъ | праслов’янська |
| crampe «спазма» | середньоанглійська |
| krampf | середньоверхньнімецька |
| krompáč «тс.» | словацька |
| krampáč «тс.» | словацька |
| гру́бий | українська |
| krumpáč «кирка» (krompáč) | чеська |
| krompáč | чеська |
| krumpáč | чеська |
нагру́бка «нападки, наклеп»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з прикметником [груби́й] «поганий» Она, можливо, через стадію незасвідченого дієслова *нагрубити «наговорити поганих речей»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| груби́й «поганий» | українська |
| *нагрубити «наговорити поганих речей» | українська |
гру́ба «кімнатна піч»
припущення про запозичення з румунської мови (Vincenz 12) необґрунтоване;
п. gruba «велика піч; копальня» походить від нвн. Grúbe (двн. gruoba) «яма» (у т. ч., очевидно, і як місце для вогнища в приміщенні), повʼязаного з graben «копати» і спорідненого з гот. grōba «яма, діра», псл. grebǫ, укр. гребу́;
запозичення з польської мови;
р. [груба] «голландська або кімнатна піч; лежанка на печі; комин», бр. гру́бка «голландська піч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гру́ба
«піч у кімнатах»
(XVIII ст.)
гру́бар
«опалювач»
гру́бка
гру́бник
«опалювач; пригрубник (?)»
пригру́бник
«ніша коло груби»
пригру́бок
«виступ біля печі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гру́бка «голландська піч» | білоруська |
| grōba «яма, діра» | готська |
| Grúbe «яма» (двн. gruoba)(у т. ч., очевидно, і як місце для вогнища в приміщенні) | нововерхньонімецька |
| gruba «велика піч; копальня» | польська |
| grebǫ | праслов’янська |
| груба «голландська або кімнатна піч; лежанка на печі; комин» | російська |
| гребу́ | українська |
| graben «копати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України