ГРОШОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гріш «півкопійки; гроші» (заст.)
запозичене (можливо, через посередництво польської мови) з старочеської або давньоверхньонімецької;
ч. ст. groš (грошова одиниця), як і двн. grosch(e), походить від слат. grossus (dēnārius) букв. «товстий» (динар), спорідненого з корн. bras «товстий», дірл. bres «тс.»;
р. бр. болг. м. грош, п. grosz «гріш, гроші», ч. слц. groš, вл. нл. kroš, схв. грȍш, слн. groš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безгрі́шний
безгрі́шшя
безгроше́вʼя
безгроші́вʼя
безгрошо́вий
ґрош
«маклер»
(ч)и́тяр] ЕЗб ЗО
гроша́ччя
«гроші»
грошва́
«тс.»
гроше́вий
гроше́во
«купа грошей»
грошеня́та
гроши́на
«монета»
грошиство́
«багато грошей»
гро́ші
гро́шник
«багач»
грошови́й
грошови́тий
«багатий»
грошшя́
«гроші»
грошъ
(XIV ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грош | білоруська |
| грош | болгарська |
| kroš | верхньолужицька |
| grosch(e) | давньоверхньонімецька |
| bres «тс.» | давньоірландська |
| bras «товстий» | корнська |
| грош | македонська |
| kroš | нижньолужицька |
| grosz «гріш, гроші» | польська |
| грош | російська |
| грȍш | сербохорватська |
| grossus (dēnārius) | середньолатинська |
| groš | словацька |
| groš | словенська |
| groš (грошова одиниця) | чеська |
| groš | чеська |
| groš (грошова одиниця) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України