ГРОНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гро́но «жмуток, китиця плодів або квітів»
псл. grono, похідне від іє. *ghrō-, *ghrə-, *gher- «рости, зеленіти, виступати, вистромлятися»;
споріднене з двн. grana «вуса», шв. gran «ялинка», укр. грань;
фонетичний варіант з початковим ґ (укр. ґро́но) є, очевидно, полонізмом;
р. [гро́на] «гроно», [гро́нка] «гранка горіхів», бр. гро́нка, п. grono «гроно», каш. [grono] «купа, стадо», болг. гро́нка «вид грона, щитовидне суцвіття», схв. грȍња (гро́ња) «китиця (ягід)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грі́нка
«гроно горіхів; кошик соняшника»
ґро́на
«тс.»
грони́тися
«вʼязатися в грона»
ґро́но
гроня́нка
«Botrychium Sw.; ключ-трава, Botrychium lunaria (L.) Sw. Ж»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гро́нка | білоруська |
гро́нка «вид грона, щитовидне суцвіття» | болгарська |
grana «вуса» | давньоверхньонімецька |
*ghrō- | індоєвропейська |
grono «купа, стадо» | кашубський |
grono «гроно» | польська |
grono | праслов’янська |
гро́на «гроно» | російська |
грȍња «китиця (ягід)» (гро́ња) | сербохорватська |
грань | українська |
гро́нка «гранка горіхів» | українська |
gran «ялинка» | шведська |
*ghrə- | ? |
*gher- «рости, зеленіти, виступати, вистромлятися» | ? |
гра́нка «чашечка, в якій сидить горіх»
повʼязується з гроно, грозно, як форма з іншим ступенем чергування в корені (з подовженим о);
ототожнюється також (Skok І 608) з псл. granь «край, межа»;
зіставляється (Machek ESJČ 182) з двн. graӡ «паросток»;
очевидно, псл. grana, granь;
р. [гра́нка] «горіхи, що зрослися докупи», ч. заст. [hraň] «гілка», вл. hrań «гроно, вусики (у рослин)», hranka «виноград», нл. grań, grańka, «тс.», болг. [гра́на] «гілка», гра́нка «тс.; жмут ниток», м. гранка «гілка», схв. гра́на «гілка, черешок», слн. grána «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гра́нок
«гілка, сук»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гра́на «гілка» | болгарська |
hrań «гроно, вусики (у рослин)»«виноград» | верхньолужицька |
hranka «гроно, вусики (у рослин)»«виноград» | верхньолужицька |
graӡ «паросток» | давньоверхньонімецька |
гранка «гілка» | македонська |
grań «тс.» | нижньолужицька |
grańka «тс.» | нижньолужицька |
granь «край, межа» | праслов’янська |
grana | праслов’янська |
гра́нка «горіхи, що зрослися докупи» | російська |
гра́на «гілка, черешок» | сербохорватська |
grána «тс.» | словенська |
гра́нка «тс.; жмут ниток» | українська |
hraň «гілка» | чеська |
гроно | ? |
грозно | ? |
granь | ? |
hraň «гілка» | ? |
грань «ісландська цетрарія, Cetraria islándica (L.) Ach.; стикта, Sticta Schreb.» (бот.)
очевидно, повʼязане з [гра́нка] «чашечка, в якій сидить горіх», [гра́нок] «гілка, сук», гро́но «китиця плодів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грани́ця
«ісландська цетрарія»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гра́нка «чашечка, в якій сидить горіх» | ? |
гра́нок «гілка, сук» | ? |
гро́но «китиця плодів» | ? |
грізд «пробка, чіп»
очевидно, повʼязане з псл. *grozd-, укр. гро́но, болг. грозд (гро́зде) «гроно»;
розвиток значень міг відбуватись так: «гілка» › «сук» › «деревʼяна втулка»;
болг. [грезд] «чіп у бочці», гре́здей «пробка на крані в бочці; втулка; сук на дереві»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грозд
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грозд «гроно» (гро́зде) | болгарська |
грезд «чіп у бочці» | болгарська |
*grozd- | праслов’янська |
гро́но | українська |
гре́здей «пробка на крані в бочці; втулка; сук на дереві» | українська |
так: «гілка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України