ГРОМИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

громи́ти

псл. [gromiti];
повʼязується з gromъ «грім» (Berп. I 353);
проте не виключена можливість звʼязку з основою grom- «купа, натовп», збереженою в похідних утвореннях псл. gromada, схв. gromača «тс.», р. [гро́мозд] «купа непотрібних речей, ворох»;
у такому разі первісно могло означати «перетворювати в руїни, в купу уламків»;
р. громи́ть, бр. граміць, п. gromić «громити», ч. ohromiti «вразити», ст. hromiti «вражати», слц. Ohromitʼ «приголомшити», болг. громя́рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

громи́ло
погро́м
погро́мник
пригроми́тися «насунутися, зібратися натовпом»
розгро́м
Етимологічні відповідники

Слово Мова
граміць білоруська
громя́рос.) болгарська
gromić «громити» польська
gromiti праслов’янська
gromada праслов’янська
гро́мозд «купа непотрібних речей, ворох» російська
громи́ть російська
gromača «тс.» сербохорватська
Ohromitʼ «приголомшити» словацька
ohromiti «вразити» чеська
gromъ «грім» ?
grom- «купа, натовп» ?
означати «перетворювати в руїни, в купу уламків» ?
hromiti «вражати» ?

грому́шина «грунт, усіяний дрібними камінцями»

очевидно, похідне від громи́ти в первісному значенні «перетворювати в уламки, дробити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
громи́ти «перетворювати в уламки, дробити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України