ГРОМИВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. [gromiti];

повʼязується з gromъ «грім» (Berп. I 353);

проте не виключена можливість звʼязку з основою grom- «купа, натовп», збереженою в похідних утвореннях псл. gromada, схв. gromača «тс.», р. [гро́мозд] «купа непотрібних речей, ворох»;

у такому разі первісно могло означати «перетворювати в руїни, в купу уламків»;

р. громи́ть, бр. граміць, п. gromić «громити», ч. ohromiti «вразити», ст. hromiti «вражати», слц. Ohromitʼ «приголомшити», болг. громя́ (з рос.);

очевидно, похідне від громи́ти в первісному значенні «перетворювати в уламки, дробити»;