ГРОЗДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
гро́зно «виноград; гроно (винограду та ін.)»
псл. *grozdь(n-);
споріднене з лтс. grezns «півнячий гребінь», можливо, також гот. двн. gras «трава», свн. gruse «паросток, пагін», як похідними від іє. *ghrō-, *ghrə- «рости, вистромлятися»;
після занепаду ь група приголосних здн в українській мові закономірно спростилася у зн;
р. гроздь, грозд (заст.), др. гроздъ, гроздь, грознъ, грознь, п. ст. grozno, ч. hrozen, слц. hrozno, болг. м. грозд, схв. грȍзд, грȏзд, слн. gròzd, стсл. гроздъ, грознъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гроздова́тий
«гронистий»
грознаток
«тс.»
грозни́стий
«з великим квітучим гроном»
грозня́нка
«гронянка місячна, ключ-трава, Botrychium lunaria (L.) Sw.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грозд | болгарська |
| gras «трава» | готська |
| gras «трава» | давньоверхньонімецька |
| гроздъ | давньоруська |
| *ghrō- | індоєвропейська |
| grezns «півнячий гребінь» | латиська |
| грозд | македонська |
| grozno | польська |
| *grozdь(n-) | праслов’янська |
| гроздь | російська |
| грȍзд | сербохорватська |
| gruse «паросток, пагін» | середньоверхньнімецька |
| hrozno | словацька |
| gròzd | словенська |
| грозд (заст.) | українська |
| гроздь | українська |
| грознъ | українська |
| грознь | українська |
| грȏзд | українська |
| грознъ | українська |
| hrozen | чеська |
| *ghrə- «рости, вистромлятися» | ? |
| grozno | ? |
| гроздъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України