ГРОЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гроза́ «дощ із громом і блискавкою; [погроза; громадина]»
псл. groza «жах»;
споріднене з лит. gražót і «погрожувати», лтс. «grezuôt «тс.»;
менш переконливі зіставлення з лит. grasà «погроза», grasùs «прикрий; холодний», gresti «погрожувати, відстрашувати, викликати огиду» (Sławski І 353; Потебня РФВ 3, 91; Berп. І 354–355; Brückner 159), з гр. γοργός «страшний» (Boisacq 154; Pokorny 353; ЭССЯ 7, 141 – 142), з лит. grumsti «погрожувати», псл. grъměti, gromъ (Pedersen KZ 40, 179);
р. гроза́, бр. гроза́ «щось грізне, те, що наводить страх», др. гроза, п. groza «жах; гроза; суворість», ч. hrůza «жах», слц. hrôza «тс.», вл. hroza, нл. grozyś, grozba, полаб. grüznă «гидка, бридка», болг. [гроза́] «жах», м. гроза, схв. грòза, гро́за, слн. gróza «тс.», стсл. гроза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грізьба́
«погроза»
грози́ти
(ся)
грозови́й
гро́зьба́
«тс.»
грозяни́й
загро́жувати
загро́за
загро́зливий
згрі́зна
«грізно»
згрізну́тися
«пригрозити»
огро́за
«загроза»
погро́жувати
погро́жуватися
«погрожувати»
погро́за
погро́зливий
пригро́жувати
пригро́за
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гроза́ «щось грізне, те, що наводить страх» | білоруська |
| гроза́ «жах» | болгарська |
| hroza | верхньолужицька |
| γοργός «страшний» | грецька |
| гроза | давньоруська |
| gražót і «погрожувати» | литовська |
| grasà «погроза» | литовська |
| grumsti «погрожувати» | литовська |
| гроза | македонська |
| grozyś | нижньолужицька |
| grozba | нижньолужицька |
| grüznă «гидка, бридка» | полабська |
| groza «жах; гроза; суворість» | польська |
| groza «жах» | праслов’янська |
| grъměti | праслов’янська |
| гроза́ | російська |
| грòза | сербохорватська |
| hrôza «тс.» | словацька |
| gróza «тс.» | словенська |
| гроза | старослов’янська |
| гро́за | українська |
| hrůza «жах» | чеська |
| grasùs «прикрий; холодний» | ? |
| gresti «погрожувати, відстрашувати, викликати огиду» | ? |
| gromъ | ? |
вгроже́ний «притягнений, силоміць приведений»
утворене від п. wgrozić «умовити, примусити грозьбою», похідного від groza «жах», спорідненого з укр. гроза́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wgrozić «умовити, примусити грозьбою» | польська |
| гроза́ | українська |
| groza «жах» | ? |
рогі́з «Typha L.; [осока видовжена, Carex elongata L. Mak; очерет, Scirpus L. Mak]» (бот.)
висловлювалось припущення (Machek ESJČ 515; Jm. rostl. 293) про праєвропейське походження слова, запозиченого з якоїсь давнішої неіндоєвропейської мови;
пов’язувалося з лит. règzti «плести» (Holub–Kop. 313), з гр. ῥέμβω «обертаю» (Loewenthal AfSlPh 37, 384);
псл. rogozъ;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з псл. rogъ «ріг, кут» за ознакою ребристості стебла (Vondrák I 630; Brückner 461);
зіставлялось також з гот. raus «очерет», двн. rōr «тс.» (Torp 332);
р. болг. рого́з «рогіз», бр. раго́з «тс.», п. [rogoza] «аїр тростинний, Acorus calamus L.», rogoż «осока», rogoża «рогожа; (бот.) рогіз», [rogozina] «ситник, Juncus L.», [rogozie] «тс.», ч. rákos «очерет, комиш», ст. rokos (< rogozie) «тс.», rohož «рогожа, циновка, мата», слц. rakos «очерет», rohož «рогожа», вл. rohodź «очерет, комиш», м. рогоз «рогіз», схв. ро̀гоз «рогіз, ситник», слн. rôgоz «тс.», цсл. рогозиíа «циновка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гороза́
«рогіз»
гроза́
«тс.»
рогі́жка
«рогожка»
рогі́жник
«той, що виробляє рогожу»
рого́жа
«груба плетена тканина з личаних стрічок, мата; [(бот.) рогіз Mak]»
рого́жаний
рого́жи́на
«шматок рогожі; мата УРС, Г; [плетінка очерету Нед; (бот.) рогіз Mak]»
рого́жка
«груба матерія; [(бот.) рогіз вузьколистий Mak; півники болотні Mak]»
рого́жка
«підстилка, циновка, вид тканини; [рептух Мо]»
рого́жний
рого́жник
«тс.»
рого́з
«очерет болотний, Scirpus palustris L.; рогіз вузьколистий, Typha angustifolia L.»
рогоза́
«рогіз; [очерет болотний Нед; півники болотні, Iris pseudacorus L. Mak]»
рогози́на
«шмат рогожі; одяг з грубої рідкої матерії»
рогозка
«куга, очерет озерний, Scirpus lacustris L.»
(бот.)
рого́зяний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раго́з «тс.» | білоруська |
| рого́з «рогіз» | болгарська |
| rohodź «очерет, комиш» | верхньолужицька |
| raus «очерет» | готська |
| ῥέμβω «обертаю» | грецька |
| rōr «тс.» | давньоверхньонімецька |
| règzti «плести» | литовська |
| рогоз «рогіз» | македонська |
| rogoza «аїр тростинний, Acorus calamus L.»«осока»«рогожа; (бот.) рогіз» | польська |
| rogoż «аїр тростинний, Acorus calamus L.»«осока»«рогожа; (бот.) рогіз» | польська |
| rogoża «аїр тростинний, Acorus calamus L.»«осока»«рогожа; (бот.) рогіз» | польська |
| rogozina «ситник, Juncus L.» | польська |
| rogozie «тс.» | польська |
| rogozъ | праслов’янська |
| rogъ «ріг, кут» | праслов’янська |
| рого́з «рогіз» | російська |
| ро̀гоз «рогіз, ситник» | сербохорватська |
| rakos «очерет»«рогожа» | словацька |
| rohož «очерет»«рогожа» | словацька |
| rôgоz «тс.» | словенська |
| рогозина «циновка» | церковнослов’янська |
| rákos «очерет, комиш» | чеська |
| rokos «тс.»«рогожа, циновка, мата» (< rogozie) | чеська |
| rohož «тс.»«рогожа, циновка, мата» (< rogozie) | чеська |
огра́шка «лихоманка, пропасниця»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. ograżka «пропасниця, гарячка, дрож» (власне «лякання», тобто первісно «тремтіння, що лякає людину»), [ograszka, ograzka, ogróżka] «тс.» походить від ograżać (ogrozić) «проймати холодом, кидати в дрож», пов’язаного з groza «жах», спорідненим з укр. гроза́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ograżka «пропасниця, гарячка, дрож» (власне «лякання», тобто первісно «тремтіння, що лякає людину») | польська |
| гроза́ | українська |
| ograszka «тс.» | ? |
| ograzka «тс.» | ? |
| ogróżka «тс.» | ? |
| groza «жах» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України