ГРИФОН — ЕТИМОЛОГІЯ

гриф «фантастична крилата тварина з тулубом лева і головою орла; хижий птах»

запозичене через посередництво польської мови з латинської;
лат. grӯps (grӯp(h)is),«гриф, грифон» походить від гр. γρῡψ «тс.», утвореного з γύψ «шуліка» під впливом γρῡπός «кривоносий; скривлений»;
форма [грип] запозичена, очевидно, через посередництво польської мови з середньоверхньонімецької, в якій форма grīf(e) походить від двн. grīf(o) «хижий птах», що зводиться до того самого лат. grӯp;
р. гриф, бр. грыф, п. ч. gryf, слц. grif, болг. грифо́н «довгошерстий лягавий собака», схв. грȗф, грùфōн, слн. grif, grifón;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грип «хижий птах»
грипеня́ «пташеня»
гриф «тс.» (XVII ст.)
грифо́н «тс.»
грыфъ «казковий птах»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грыф білоруська
грифо́н «довгошерстий лягавий собака» болгарська
γρῡψ «тс.» грецька
grīf(o) «хижий птах» давньоверхньонімецька
grӯps (grӯp(h)is) латинська
grӯp латинська
gryf польська
грȗф сербохорватська
grif словацька
grif словенська
grifón словенська
грùфōн українська
gryf чеська
γύψ «шуліка» ?
γρῡπός «кривоносий; скривлений» ?
грип ?
гриф ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України