ГРИФОН — ЕТИМОЛОГІЯ
гриф «фантастична крилата тварина з тулубом лева і головою орла; хижий птах»
запозичене через посередництво польської мови з латинської;
лат. grӯps (grӯp(h)is),«гриф, грифон» походить від гр. γρῡψ «тс.», утвореного з γύψ «шуліка» під впливом γρῡπός «кривоносий; скривлений»;
форма [грип] запозичена, очевидно, через посередництво польської мови з середньоверхньонімецької, в якій форма grīf(e) походить від двн. grīf(o) «хижий птах», що зводиться до того самого лат. grӯp;
р. гриф, бр. грыф, п. ч. gryf, слц. grif, болг. грифо́н «довгошерстий лягавий собака», схв. грȗф, грùфōн, слн. grif, grifón;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грип
«хижий птах»
грипеня́
«пташеня»
гриф
«тс.»
(XVII ст.)
грифо́н
«тс.»
грыфъ
«казковий птах»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грыф | білоруська |
грифо́н «довгошерстий лягавий собака» | болгарська |
γρῡψ «тс.» | грецька |
grīf(o) «хижий птах» | давньоверхньонімецька |
grӯps (grӯp(h)is) | латинська |
grӯp | латинська |
gryf | польська |
грȗф | сербохорватська |
grif | словацька |
grif | словенська |
grifón | словенська |
грùфōн | українська |
gryf | чеська |
γύψ «шуліка» | ? |
γρῡπός «кривоносий; скривлений» | ? |
грип | ? |
гриф | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України