ГРИФОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гриф «фантастична крилата тварина з тулубом лева і головою орла; хижий птах»
запозичене через посередництво польської мови з латинської;
лат. grӯps (grӯp(h)is),«гриф, грифон» походить від гр. γρῡψ «тс.», утвореного з γύψ «шуліка» під впливом γρῡπός «кривоносий; скривлений»;
форма [грип] запозичена, очевидно, через посередництво польської мови з середньоверхньонімецької, в якій форма grīf(e) походить від двн. grīf(o) «хижий птах», що зводиться до того самого лат. grӯp;
р. гриф, бр. грыф, п. ч. gryf, слц. grif, болг. грифо́н «довгошерстий лягавий собака», схв. грȗф, грùфōн, слн. grif, grifón;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грип
«хижий птах»
грипеня́
«пташеня»
гриф
«тс.»
(XVII ст.)
грифо́н
«тс.»
грыфъ
«казковий птах»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грыф | білоруська |
грифо́н «довгошерстий лягавий собака» | болгарська |
γρῡψ «тс.» | грецька |
grīf(o) «хижий птах» | давньоверхньонімецька |
grӯps (grӯp(h)is) | латинська |
grӯp | латинська |
gryf | польська |
грȗф | сербохорватська |
grif | словацька |
grif | словенська |
grifón | словенська |
грùфōн | українська |
gryf | чеська |
γύψ «шуліка» | ? |
γρῡπός «кривоносий; скривлений» | ? |
грип | ? |
гриф | ? |
гриф «довга вузька частина струнних інструментів, уздовж якої натягнуті струни; (заст.) рукоятка шаблі»
р. болг. гриф, бр. грыф, п. gryf «гриф; ручка; зуб підкови»;
запозичення з німецької мови;
нвн. Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» повʼязане з дієсловом greifen «хапати», двн. grifan, спорідненими з дангл. grīpan, гот. greipan, лит. griebti «тс.», лтс. gribêt «хотіти»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гри́пик
«частина скрипки, до якої привʼязані струни»
грифик
«зуб підкови»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грыф | білоруська |
гриф | болгарська |
greipan | готська |
grīpan | давньоанглійська |
grifan | давньоверхньонімецька |
gribêt «хотіти» | латиська |
griebti «тс.» | литовська |
Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» | нововерхньонімецька |
gryf | польська |
гриф | російська |
greifen «хапати» | ? |
гриф «печатка, штемпель із зразком підпису»
запозичене через посередництво російської мови з французької;
фр. griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» повʼязане з дієсловом griffer «хапати кігтями; дряпати», видозміною дієслова gripper «тс.», яке зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;
р. гриф, бр. грыф;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грыф | білоруська |
greifen «тс.» | нововерхньонімецька |
гриф | російська |
grīpan «хапати» | франкська |
griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» | французька |
griffer «хапати кігтями; дряпати» | ? |
gripper «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України