ГРИФА — ЕТИМОЛОГІЯ

гриф «фантастична крилата тварина з тулубом лева і головою орла; хижий птах»

запозичене через посередництво польської мови з латинської;
лат. grӯps (grӯp(h)is),«гриф, грифон» походить від гр. γρῡψ «тс.», утвореного з γύψ «шуліка» під впливом γρῡπός «кривоносий; скривлений»;
форма [грип] запозичена, очевидно, через посередництво польської мови з середньоверхньонімецької, в якій форма grīf(e) походить від двн. grīf(o) «хижий птах», що зводиться до того самого лат. grӯp;
р. гриф, бр. грыф, п. ч. gryf, слц. grif, болг. грифо́н «довгошерстий лягавий собака», схв. грȗф, грùфōн, слн. grif, grifón;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грип «хижий птах»
грипеня́ «пташеня»
гриф «тс.» (XVII ст.)
грифо́н «тс.»
грыфъ «казковий птах»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грыф білоруська
грифо́н «довгошерстий лягавий собака» болгарська
γρῡψ «тс.» грецька
grīf(o) «хижий птах» давньоверхньонімецька
grӯps (grӯp(h)is) латинська
grӯp латинська
gryf польська
грȗф сербохорватська
grif словацька
grif словенська
grifón словенська
грùфōн українська
gryf чеська
γύψ «шуліка» ?
γρῡπός «кривоносий; скривлений» ?
грип ?
гриф ?

гриф «довга вузька частина струнних інструментів, уздовж якої натягнуті струни; (заст.) рукоятка шаблі»

р. болг. гриф, бр. грыф, п. gryf «гриф; ручка; зуб підкови»;
запозичення з німецької мови;
нвн. Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» повʼязане з дієсловом greifen «хапати», двн. grifan, спорідненими з дангл. grīpan, гот. greipan, лит. griebti «тс.», лтс. gribêt «хотіти»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гри́пик «частина скрипки, до якої привʼязані струни»
грифик «зуб підкови»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грыф білоруська
гриф болгарська
greipan готська
grīpan давньоанглійська
grifan давньоверхньонімецька
gribêt «хотіти» латиська
griebti «тс.» литовська
Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» нововерхньонімецька
gryf польська
гриф російська
greifen «хапати» ?

гриф «печатка, штемпель із зразком підпису»

запозичене через посередництво російської мови з французької;
фр. griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» повʼязане з дієсловом griffer «хапати кігтями; дряпати», видозміною дієслова gripper «тс.», яке зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;
р. гриф, бр. грыф;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грыф білоруська
greifen «тс.» нововерхньонімецька
гриф російська
grīpan «хапати» франкська
griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» французька
griffer «хапати кігтями; дряпати» ?
gripper «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України