ГРИЗУЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гри́зти
псл. grysti ‹gryzti;
споріднене з лит. gráužti «гризти», лтс. graûzt «тс.», можливо, також з гр. βρυχω «скрегочу зубами»;
іє. *gurūgh-, *gurēugh- «скреготати зубами», повʼязуване (Kuryłowicz Études indo-européennes 13–14; Преобр. 163; Frisk I 410) з іє. *gurau- «молоти, кришити»;
р. грызть, бр. грысць, др. грызти, п. gryźć, ч. hrýzti, слц. hrýzť, вл. hryzać, нл. gryzaś, болг. гриза́, м. гризе, схв. грȕсти, слн. grísti «гризти; жалити, щипати», стсл. грысти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відгриза́тися
«лаятися»
ві́дгризка
«зла лайлива репліка»
відгри́зок
гри́за́
«сварка; сум, скорбота»
гриза́лка
«жувальні органи»
гриза́ло
«тс.»
гризани́на
«сварка»
гриза́чка
«ріпа, Brassica Rapa; кавун, Cucumis citrullus ВеНЗн»
(бот.)
гризе́ння
«докір»
гризі́й
«сварлива людина»
гризли́вий
«сварливий»
гризня́
гризо́та́
«сум, скорбота; сварка»
гризо́тний
гризотня́
гри́зтися
гризу́н
гризу́чий
гризу́чка
«ріпа»
гризь
«ломота; ревматизм; пупова грижа»
гризь
(вигук для позначення гризіння)
гризьба́
«сум, печаль»
гризьки́й
гризю́ка
«сварлива людина»
згриз
«сум, печаль»
згри́за
згризо́та
«тс.»
на́гризок
«обгризений кусочок»
недо́гризок
недогризя
«недоїдене сіно»
о́гриз
«залишок»
огри́за
«сум»
огриза́тися
о́гри́зок
«тс.»
перегризки
«недоїдене сіно»
угри́за
«сум, скорбота»
угри́зка
«сварка; скорбота»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грысць | білоруська |
| гриза́ | болгарська |
| hryzać | верхньолужицька |
| βρυχω «скрегочу зубами» | грецька |
| грызти | давньоруська |
| *g | індоєвропейська |
| graûzt «тс.» | латиська |
| gráužti «гризти» | литовська |
| гризе | македонська |
| gryzaś | нижньолужицька |
| gryźć | польська |
| grysti | праслов’янська |
| грызть | російська |
| грȕсти | сербохорватська |
| hrýzť | словацька |
| grísti «гризти; жалити, щипати» | словенська |
| грысти | старослов’янська |
| hrýzti | чеська |
| *g «скреготати зубами» | ? |
| *g «молоти, кришити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України