ГРИВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гри́ва «довге волосся на шиї і хребті тварин»
псл. griva, похідне від того самого іє. *guer- (*gur-) «проковтувати; глотка», до якого зводиться й псл. *gъŗdlo, укр. го́рло;
споріднене з лтс. grĩva «гирло ріки», grĩvis «висока трава», дінд. grīvā «шия, потилиця», ав. grīvā- «потилиця», перс. girē, гр. δέρη «тс.»;
звʼязок з псл. grǫdь, gręda, gora (Moszyński JP 36, 197) малоймовірний;
р. болг. м. гри́ва, бр. гры́ва, др. грива, п. grzywa, ч. hříva, слц. hriva, вл. hriwa, нл. griwa, полаб. gravén (greiven), схв. грȕва, слн. gríva, стсл. грива;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грива́к
«сизий голуб, Columba palumbus L.»
грива́нь
«кінь з довгою гривою; довговолоса людина»
грива́стий
грива́тий
грива́ч
«тс.; дикий голуб»
гри́ви
«бахрома для обшивання плахт»
гри́ви́ця
«купка трави, не захоплена при косінні; вузька спокійна смуга води між сильними хвилями Я; грива Ж»
гри́вичка
«бордюр на клумбі з дерну»
гри́вка
«пілка плахти; чорна вівця з білою шиєю ВеНЗн»
гривка́стий
гри́вна
«грива»
гривна́к
«сизий голуб, Columba palumbus L.»
гри́вно́
«грива»
гривно́к
«сизий голуб»
гривня́к
(назва русинів з-під Перемишля і Ярослава)
загри́вий
«білий з чорною шиєю»
(про вівцю)
загри́вок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| grīvā- «потилиця» | авестійська |
| гры́ва | білоруська |
| гри́ва | болгарська |
| hriwa | верхньолужицька |
| δέρη «тс.» | грецька |
| grīvā «шия, потилиця» | давньоіндійська |
| грива | давньоруська |
| *g «проковтувати; глотка» (*g$ur-) | індоєвропейська |
| grĩva «гирло ріки» | латиська |
| гри́ва | македонська |
| griwa | нижньолужицька |
| girē | перська |
| gravén (greiven) | полабська |
| grzywa | польська |
| griva | праслов’янська |
| *g | праслов’янська |
| grǫdь | праслов’янська |
| гри́ва | російська |
| грȕва | сербохорватська |
| hriva | словацька |
| gríva | словенська |
| грива | старослов’янська |
| го́рло | українська |
| hříva | чеська |
| grĩvis «висока трава» | ? |
| gręda | ? |
| gora | ? |
гри́вий «cipo-жовтий, сірий в плямах, гнідий»
очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. griv «сірий в плямах» походить від болг. грив «сірий, сивий», спорідненого з двн. gris «сірий», нвн. grau «тс.» (Младенов 110) або повʼязаного з нгр. γρίβος «сиво-білий», спорідненим з тими самими германськими формами (БЕР І 280);
запозичення могло бути сприйняте в українській мові як фонетичний варіант власного укр. гли́вий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гривко́
«гривни пес»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грив «сірий, сивий» | болгарська |
| gris «сірий» | давньоверхньонімецька |
| grau «тс.» | нововерхньонімецька |
| γρίβος «сиво-білий» | новогрецька |
| griv «сірий в плямах» | румунська |
| гли́вий | українська |
погри́вить «косячи, поробити пропуски»
похідне утворення від гри́ва «смуга трави, хлібних культур, що залишається нескошеною; довге волосся на шиї і хребті деяких тварин» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гри́ва «смуга трави, хлібних культур, що залишається нескошеною; довге волосся на шиї і хребті деяких тварин» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України