ГРЕЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ
грек
запозичене, очевидно, з латинської мови;
лат. graecus «грек» походить від гр. γραικός «житель землі Γρατα в Беотії», яке пізніше стало загальною назвою греків;
походження назви землі невідоме;
р. грек, бр. грэк, др. грькъ, п. Grek, ч. Řek, ст. Hřěk, слц. Grék, вл. Grek, нл. Grjek – болг. грък, гърк, м. грк, схв. Грк, слн. grk, стсл. грькъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гре́ка
«грецька мова»
греки́ня
грекъ
(XV ст.)
греци́зм
Гре́ція
гре́цький
греча́нка
гречва́
«греки»
гречи́зна
«грецька мова»
гречи́на́
«тс.»
гречня́
«греки»
Гре́ччина
«Греція»
гре́щина
«грецька мова»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэк | білоруська |
| Grek | верхньолужицька |
| γραικός «житель землі Γρατα в Беотії» | грецька |
| грькъ | давньоруська |
| graecus «грек» | латинська |
| грк | македонська |
| грък | нижньолужицька |
| Grek | польська |
| Грк | сербохорватська |
| Grék | словацька |
| grk | словенська |
| грькъ | старослов’янська |
| гърк | українська |
| Řek | чеська |
| грек | ? |
| Hřěk | ? |
гре́чка «Fagopyrum Gaerth.» (бот.)
р. гре́чка, гре́ча, гречи́ха, бр. грэ́чка, п. gryka, hreczka (з укр.), слц. [hrečka] (з укр.), болг. гречиха (з р.);
повʼязане з грек, як назва рослини, що потрапила до східних словʼян через греків;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грецку́вʼє
«поле, де росла гречка»
гре́цький
«гречаний»
грецько́вка
греча́ний
«з гречки; (про масть) укритий коричневими крапками»
греча́ник
«вид хліба»
греча́ниця
«гречана солома»
греча́нище
греча́нка
«тс.»
гречи́на
«зернина гречки»
гре́чи́сько
гречи́ще
гречка
(1558)
гречкі́вʼя
«тс.»
гречкі́вка
гречу́х
«комаха Anisoplia fruticosa; пиріг з гречки; дика гречка»
гречу́ха
«гречка»
гречу́шка
«млинець з гречки»
дика
«щавель, Rumex acetosa L.»
польова
«грицики, Capsella bursa pastoris (L.) Medic.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́чка | білоруська |
| гречиха | болгарська |
| gryka | польська |
| hreczka | польська |
| гре́чка | російська |
| гре́ча | російська |
| гре́чиха | російська |
| hrečka | словацька |
| грек | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України