ГРЕНАДЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ
гренаде́р «солдат добірних частин у багатьох європейських арміях»
через посередництво німецької мови (нім. Grenadíer «гренадер») запозичено з французької;
фр. grenadier «гренадер; гранатометник» повʼязане з grenade «граната», яке походить від лат. (malum) granatum (бот.) «гранат»;
р. гренадёр, ст. гренадир, гранадир (1698), бр. грэнадзёр, п. grenadier, ч. grenadýr, слц. granatier, вл. grenaděr, болг. м. гренади́р, схв. гренàдūр, слн. grenadír;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэнадзёр | білоруська |
| гренади́р | болгарська |
| grenaděr | верхньолужицька |
| granatum «гранат» (malum)(бот.) | латинська |
| гренади́р | македонська |
| grenadier | польська |
| гренадёр | російська |
| гренàдūр | сербохорватська |
| granatier | словацька |
| grenadír | словенська |
| гранадир (1698) | українська |
| grenadier «гренадер; гранатометник» | французька |
| grenadýr | чеська |
| grenade «граната» | ? |
| гренадир | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України