ГРЕБІННИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гребі́нник «мушка, мушиця, смичка, смикавка, Cynosurus cristatus L.» (бот.)
[гравілат, Geum urbanum L.]»;
повʼязане з гре́бінь;
Cynosurus названий так через гребнеподібну форму приколоскового листочка;
відповідає значенню латинської назви (cristatus «гребінчастий»), – Нейштадт 113;
р. гребневи́к «Cynosurus», гре́бенник, бр. грэ́бнік, п. grzebienica, схв. [гребеница] «тс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гребенець
«гравілат»
гребениця
«Cynosurus»
гребенник
гребеня́чка
«тс.»
гребінь
гребник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́бнік | білоруська |
| grzebienica | польська |
| гребневи́к «Cynosurus» | російська |
| гребеница «тс» | сербохорватська |
| гре́бенник | українська |
| гре́бінь | ? |
| cristatus «гребінчастий» | ? |
гре́бінь «інструмент для розчісування; прядильний пристрій; наріст на голові деяких птахів; верхня грань чогонебудь; вид орнаменту на крашанці»
псл. *greby, род. в. grebene, похідне від grebǫ «гребу»;
р. гре́бень, бр. грэ́бень, др. гребьнь, гребень, п. grzebień, ч. hřeben, слц. hrebeň, вл. hrjebjeń (y деяких птахів; вершина гори), нл. grjebjeń, полаб. gribin, болг. м. гре́бен, схв. грȅбен, слн. grebén, стсл. rpебень;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гребена́тий
гребени́стий
гребенни́к
«майстер, що робить гребінки»
гребено
«гребінь для овечої вовни»
гре́бень
(хвороба коней)
гребеня́р
«майстер, що робить гребінки»
гребеня́стий
гребе́шик
«гребінка»
гребіне́ць
гребі́нка
гребі́нний
гребінни́к
гребі́нниця
«грубе полотно»
гребінча́стий
гребі́нчатий
гребі́нщик
«той, що виробляє гребінки»
гребіня́стий
гребішо́к
«гребінець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́бень | білоруська |
| гре́бен | болгарська |
| hrjebjeń (y деяких птахів; вершина гори) | верхньолужицька |
| гребьнь | давньоруська |
| гре́бен | македонська |
| grjebjeń | нижньолужицька |
| gribin | полабська |
| grzebień | польська |
| *greby | праслов’янська |
| гре́бень | російська |
| грȅбен | сербохорватська |
| hrebeň | словацька |
| grebén | словенська |
| rpебень | старослов’янська |
| гребень | українська |
| hřeben | чеська |
| grebene | ? |
| grebene | ? |
| grebǫ «гребу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України