ГРЕБЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
гре́бля «загата»
псл. *grebjа, *grobjа, похідне від grebǫ «гребу»;
бр. грэ́бля «загата», др. гре́бля «рів, вал, окіп», п. grobla «загата», ч. ст. hróbě «купа; підвищення, могила», слц. hroblʼа «насип, купа, могила», вл. hrjebja «загата», нл. grobla «рів, канал», схв. гре́бља «викопана або накидана стежка; ярок, борозенка в городі», слн. gróblja «купа каміння», стсл. гроблга «могила, рів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гребе́льний
«загатний»
гребляни́й
«тс.»
гребля́нка
«баба, що торгує на греблях»
погребе́льне
«мито за проїзд через греблю»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́бля «загата» | білоруська |
| hrjebja «загата» | верхньолужицька |
| гре́бля «рів, вал, окіп» | давньоруська |
| grobla «рів, канал» | нижньолужицька |
| grobla «загата» | польська |
| *grebjа | праслов’янська |
| гре́бља «викопана або накидана стежка; ярок, борозенка в городі» | сербохорватська |
| hroblʼа «насип, купа, могила» | словацька |
| gróblja «купа каміння» | словенська |
| гроблга «могила, рів» | старослов’янська |
| hróbě «купа; підвищення, могила» | чеська |
| *grobjа | ? |
| grebǫ «гребу» | ? |
| hróbě «купа; підвищення, могила» | ? |
гребти́ «згрібати; веслувати»
псл. greti ‹ *grebti, grěbati;
споріднене з лит. grebti «обробляти граблями», лтс. grebt «вискоблювати», дшв. grœva «копати», алб. kreh «чешу»;
іє. *ghrebh- «скребти, копати»;
р. грести́, бр. грэ́бці, др. гребсти, грети, грести «гребти, чесати», п. grzebać «ритися, гребтися», ч. ст. hřésti «ховати», слц. hriebsť «копатися, ритися», вл. hrjebać, нл. grěbaś «шаркати; рити; дряпати», болг. греба́, схв. грèпсти, слн. grêbsti «гребти, розкопувати», стсл. грєбѫ, грєти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́гріб
вигрібни́й
греба́ти
«копати; гребти, веслувати»
гребе́ниця
«робітниця, що гребе сіно»
гребе́ць
«веслувальник; згрібальник сіна»
гребі́жка
«курка, що гребе»
гребі́льник
«тс.»
гребі́ля
«згрібач сіна»
гребі́нка
«вода на дні ковбані»
гре́бка
«весло; машина для згрібання сіна»
гре́блица
«скребло»
гребли́ця
«скребло, скребок»
гре́бло́
«скребло; знаряддя на зразок граблів»
гребний
гребня́
гребови́цький
«повʼязаний із згрібанням сіна»
гребови́ця
«згрібання сіна; час згрібання сіна»
гребо́к
«весло; стерно»
гре́бом
«гребучи(сь)»
гребсти́
«гребти»
гребти́ся
«гребти; ритися; [підлещуватися Я]»
гребу́н
«згрібальник сіна»
гре́бчик
«гребець»
гребщик
«тс.»
гріб
«могила; домовина»
гроб
«тс.»
гроба́р
гроба́рик
«могильник»
(ст.)
гроба́ч
«гробокопач»
гроби́
«кладовище»
гробки́
«тс.»
гробкови́й
«могильний»
гро́бний
«тс.»
гробни́ця
гробове́ць
«могила»
гробови́й
гробови́ця
«тс.»
гробови́ще
«кладовище»
за́греб
«випечений у попелі хліб»
загре́ба
«місце, де щось закопане; вид хліба; жадібна людина»
загре́бистий
«яким можна добре гребти»
загре́бки
«закінчення збирання врожаю»
загребу́щий
«жадібний»
загріба́льник
загріба́чка
«коцюба»
загрі́бок
«невдало випечений хліб»
зґре́бало
«скребниця для чищення худоби»
згре́бло
«скребло»
зґре́бло
«кінні граблі Па; скребло Me»
згрібʼя
«клоччя»
згріба́льник
згріба́ти
згрібни́й
(про грубе полотно)
нагро́бок
надгро́бний
надгро́бник
надгро́бок
огре́бки
«залишки сіна, корму»
огре́бом
«обома руками»
огріба́ч
«коцюба»
о́гріби
«залишки сіна»
погре́б
«похорон»
по́греб
«льох»
погреба́льний
погре́бар
«могильник»
погре́би́ця
«надбудова над погребом»
погреби́ще
«погріб»
погре́бний
«похоронний»
погребни́к
«надбудова над льохом, передня частина льоху»
погребну́тися
«гребнути веслом»
погребня́
погребо́вий
«похоронний; присутній на похоронах»
погребо́вини
«поминки»
погрі́б
«похорон»
по́гріб
«льох»
погріба́ч
«коцюба»
погрібни́й
«льоховий; похоронний»
погрібни́к
«тс.»
погрібня́к
«надбудова над льохом»
(?)
пригре́биця
«погрібник»
прогре́биця
«передня частина льоху»
угробити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kreh «чешу» | албанська |
| грэ́бці | білоруська |
| греба́ | болгарська |
| hrjebać | верхньолужицька |
| гребсти | давньоруська |
| grœva «копати» | давньошведська |
| *ghrebh- «скребти, копати» | індоєвропейська |
| grebt «вискоблювати» | латиська |
| grebti «обробляти граблями» | литовська |
| grěbaś «шаркати; рити; дряпати» | нижньолужицька |
| grzebać «ритися, гребтися» | польська |
| greti | праслов’янська |
| грести́ | російська |
| грèпсти | сербохорватська |
| hriebsť «копатися, ритися» | словацька |
| grêbsti «гребти, розкопувати» | словенська |
| грєбѫ | старослов’янська |
| грети | українська |
| грести «гребти, чесати» | українська |
| грєти | українська |
| hřésti «ховати» | чеська |
| grěbati | ? |
| hřésti «ховати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України