ГРЕБЕНЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гре́бінь «інструмент для розчісування; прядильний пристрій; наріст на голові деяких птахів; верхня грань чогонебудь; вид орнаменту на крашанці»
псл. *greby, род. в. grebene, похідне від grebǫ «гребу»;
р. гре́бень, бр. грэ́бень, др. гребьнь, гребень, п. grzebień, ч. hřeben, слц. hrebeň, вл. hrjebjeń (y деяких птахів; вершина гори), нл. grjebjeń, полаб. gribin, болг. м. гре́бен, схв. грȅбен, слн. grebén, стсл. rpебень;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гребена́тий
гребени́стий
гребенни́к
«майстер, що робить гребінки»
гребено
«гребінь для овечої вовни»
гре́бень
(хвороба коней)
гребеня́р
«майстер, що робить гребінки»
гребеня́стий
гребе́шик
«гребінка»
гребіне́ць
гребі́нка
гребі́нний
гребінни́к
гребі́нниця
«грубе полотно»
гребінча́стий
гребі́нчатий
гребі́нщик
«той, що виробляє гребінки»
гребіня́стий
гребішо́к
«гребінець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́бень | білоруська |
| гре́бен | болгарська |
| hrjebjeń (y деяких птахів; вершина гори) | верхньолужицька |
| гребьнь | давньоруська |
| гре́бен | македонська |
| grjebjeń | нижньолужицька |
| gribin | полабська |
| grzebień | польська |
| *greby | праслов’янська |
| гре́бень | російська |
| грȅбен | сербохорватська |
| hrebeň | словацька |
| grebén | словенська |
| rpебень | старослов’янська |
| гребень | українська |
| hřeben | чеська |
| grebene | ? |
| grebene | ? |
| grebǫ «гребу» | ? |
гребенщи́к «тамарикс, Tamarix gallica» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, формою суцвіття, яке нагадує півнячий гребінь;
повʼязане з гре́бінь;
р. гребёнщик «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гребёнщик «тс.» | російська |
| гре́бінь | ? |
греби́ш «образки болотні, Calla palustris L.» (бот.)
очевидно, повʼязане з гре́бінь як назва, зумовлена подібністю суцвіття чи листа рослини до півнячого гребеня (пор. бр. [петушкі, пеўнікі] «тс.»);
п. grzebieniec «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| grzebieniec «тс.» | польська |
| гре́бінь | ? |
гребі́нник «мушка, мушиця, смичка, смикавка, Cynosurus cristatus L.» (бот.)
[гравілат, Geum urbanum L.]»;
повʼязане з гре́бінь;
Cynosurus названий так через гребнеподібну форму приколоскового листочка;
відповідає значенню латинської назви (cristatus «гребінчастий»), – Нейштадт 113;
р. гребневи́к «Cynosurus», гре́бенник, бр. грэ́бнік, п. grzebienica, схв. [гребеница] «тс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гребенець
«гравілат»
гребениця
«Cynosurus»
гребенник
гребеня́чка
«тс.»
гребінь
гребник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́бнік | білоруська |
| grzebienica | польська |
| гребневи́к «Cynosurus» | російська |
| гребеница «тс» | сербохорватська |
| гре́бенник | українська |
| гре́бінь | ? |
| cristatus «гребінчастий» | ? |
гребти́ «згрібати; веслувати»
іє. *ghrebh- «скребти, копати»;
споріднене з лит. grebti «обробляти граблями», лтс. grebt «вискоблювати», дшв. grœva «копати», алб. kreh «чешу»;
псл. greti ‹ *grebti, grěbati;
р. грести́, бр. грэ́бці, др. гребсти, грети, грести «гребти, чесати», п. grzebać «ритися, гребтися», ч. ст. hřésti «ховати», слц. hriebsť «копатися, ритися», вл. hrjebać, нл. grěbaś «шаркати; рити; дряпати», болг. греба́, схв. грèпсти, слн. grêbsti «гребти, розкопувати», стсл. грєбѫ, грєти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́гріб
вигрібни́й
греба́ти
«копати; гребти, веслувати»
гребе́ниця
«робітниця, що гребе сіно»
гребе́ць
«веслувальник; згрібальник сіна»
гребі́жка
«курка, що гребе»
гребі́льник
«тс.»
гребі́ля
«згрібач сіна»
гребі́нка
«вода на дні ковбані»
гре́бка
«весло; машина для згрібання сіна»
гре́блица
«скребло»
гребли́ця
«скребло, скребок»
гре́бло́
«скребло; знаряддя на зразок граблів»
гребний
гребня́
гребови́цький
«повʼязаний із згрібанням сіна»
гребови́ця
«згрібання сіна; час згрібання сіна»
гребо́к
«весло; стерно»
гре́бом
«гребучи(сь)»
гребсти́
«гребти»
гребти́ся
«гребти; ритися; [підлещуватися Я]»
гребу́н
«згрібальник сіна»
гре́бчик
«гребець»
гребщик
«тс.»
гріб
«могила; домовина»
гроб
«тс.»
гроба́р
гроба́рик
«могильник»
(ст.)
гроба́ч
«гробокопач»
гроби́
«кладовище»
гробки́
«тс.»
гробкови́й
«могильний»
гро́бний
«тс.»
гробни́ця
гробове́ць
«могила»
гробови́й
гробови́ця
«тс.»
гробови́ще
«кладовище»
за́греб
«випечений у попелі хліб»
загре́ба
«місце, де щось закопане; вид хліба; жадібна людина»
загре́бистий
«яким можна добре гребти»
загре́бки
«закінчення збирання врожаю»
загребу́щий
«жадібний»
загріба́льник
загріба́чка
«коцюба»
загрі́бок
«невдало випечений хліб»
зґре́бало
«скребниця для чищення худоби»
згре́бло
«скребло»
зґре́бло
«кінні граблі Па; скребло Me»
згрібʼя
«клоччя»
згріба́льник
згріба́ти
згрібни́й
(про грубе полотно)
нагро́бок
надгро́бний
надгро́бник
надгро́бок
огре́бки
«залишки сіна, корму»
огре́бом
«обома руками»
огріба́ч
«коцюба»
о́гріби
«залишки сіна»
погре́б
«похорон»
по́греб
«льох»
погреба́льний
погре́бар
«могильник»
погре́би́ця
«надбудова над погребом»
погреби́ще
«погріб»
погре́бний
«похоронний»
погребни́к
«надбудова над льохом, передня частина льоху»
погребну́тися
«гребнути веслом»
погребня́
погребо́вий
«похоронний; присутній на похоронах»
погребо́вини
«поминки»
погрі́б
«похорон»
по́гріб
«льох»
погріба́ч
«коцюба»
погрібни́й
«льоховий; похоронний»
погрібни́к
«тс.»
погрібня́к
«надбудова над льохом»
(?)
пригре́биця
«погрібник»
прогре́биця
«передня частина льоху»
угробити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kreh «чешу» | албанська |
| грэ́бці | білоруська |
| греба́ | болгарська |
| hrjebać | верхньолужицька |
| гребсти | давньоруська |
| grœva «копати» | давньошведська |
| *ghrebh- «скребти, копати» | індоєвропейська |
| grebt «вискоблювати» | латиська |
| grebti «обробляти граблями» | литовська |
| grěbaś «шаркати; рити; дряпати» | нижньолужицька |
| grzebać «ритися, гребтися» | польська |
| greti | праслов’янська |
| грести́ | російська |
| грèпсти | сербохорватська |
| hriebsť «копатися, ритися» | словацька |
| grêbsti «гребти, розкопувати» | словенська |
| грєбѫ | старослов’янська |
| грети | українська |
| грести «гребти, чесати» | українська |
| грєти | українська |
| hřésti «ховати» | чеська |
| grěbati | ? |
| hřésti «ховати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України