ГРАФІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
графі́т
запозичення з німецької або французької мови: нім. Graphít (звідки й фр. graphite) є штучним утворенням (1789 р.) від гр. γράφω «пишу»;
р. болг. графи́т, бр. графі́т, п. ч. слц. grafít, м. графит, схв. грàфит, слн. grafít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
графі́тистий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| графі́т | білоруська |
| графи́т | болгарська |
| γράφω «пишу» | грецька |
| графит | македонська |
| Graphít (звідки й фр. graphite)(1789 р.) | німецька |
| grafít | польська |
| графи́т | російська |
| грàфит | сербохорватська |
| grafít | словацька |
| grafít | словенська |
| grafít | чеська |
графі́ті «стародавні написи, малюнки, надряпані на скелях, стінах, посудинах»
через російську мову запозичене з італійської;
іт. graffiti (мн. від graffito) «написи або малюнки, видряпані на стіні» повʼязане з graffi(a)re «дряпати», похідного від grafio «гостра паличка для писання у стародавніх греків і римлян», що походить від лат. graphium «тс.», яке зводиться до гр. γράφω «пишу»;
р. граффи́ти, п. graffiti, схв. графито;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| γράφω «пишу» | грецька |
| graffiti «написи або малюнки, видряпані на стіні» (мн. від graffito) | італійська |
| graphium «тс.» | латинська |
| graffiti | польська |
| граффи́ти | російська |
| графито | сербохорватська |
| graffi(a)re «дряпати» | ? |
| grafio «гостра паличка для писання у стародавніх греків і римлян» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України