ГРАФА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
графа́
нове утворення, повʼязане, очевидно, з ст. ґрафія «знаряддя для писання» (пор. р. графья́ «дошка для накладання друкарського аркуша»), яке походить від гр. γράφω «пишу» чи γραφεĩον «письмовий стіл»;
р. бр. болг. графа́, м. графа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
графи́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| графа́ | білоруська |
| графа́ | болгарська |
| γράφω «пишу» | грецька |
| графа | македонська |
| ґрафія «знаряддя для писання» (пор. р. графья́ «дошка для накладання друкарського аркуша») | ? |
| γραφεĩον «письмовий стіл» | ? |
| графа́ | ? |
діагра́ма
через західноєвропейські мови (н. Diagrámm, фр. diagramme, англ. diagram) запозичено з грецької;
гр. διαγράμμα «креслення, малюнок» є похідним від διαγράφειν «позначати лініями, малювати», утвореного з δια«через» та γράφειν «писати, малювати», звідки також укр. графа́;
р. диагра́мма, бр. дыягра́ма, п. ч. слц. вл. diagram, болг. диагра́ма, м. дијаграма, схв. дијàграм, слн. diagrám;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыягра́ма | білоруська |
| диагра́ма | болгарська |
| diagram | верхньолужицька |
| διαγράμμα «креслення, малюнок» | грецька |
| дијаграма | македонська |
| diagram | польська |
| диагра́мма | російська |
| дијàграм | сербохорватська |
| diagram | словацька |
| diagrám | словенська |
| графа́ | українська |
| diagram | чеська |
| διαγράφειν «позначати лініями, малювати» | ? |
| δια «через» | ? |
| γράφειν «писати, малювати» | ? |
палеогра́фія «дисципліна, що вивчає зовнішній вигляд і письмо стародавніх рукописів»
н. Paläographíe, фр. paleographie, англ. pal(а)eography утворені з основ гр. παλαιός «давній, старовинний», похідного від πάλαι «колись, раніше, давно», спорідненого з дінд. caramá- «крайній, кінцевий», і λράφω «пишу», до якого зводиться укр. графа́;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. палеогра́фия, бр. палеагра́фія, п. слц. paleografia, ч. paleografiе, вл. paleografija, м. палеографиjа, схв. палеогрàфиjа, слн. paleografíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
палео́гра́ф
палеографі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pal(а)eography | англійська |
| палеагра́фія | білоруська |
| палеогра́фия | болгарська |
| paleografija | верхньолужицька |
| παλαιός «давній, старовинний» | грецька |
| πάλαι «колись, раніше, давно» | грецька |
| λράφω «пишу» | грецька |
| caramá- «крайній, кінцевий» | давньоіндійська |
| палеографиjа | македонська |
| Paläographíe | німецька |
| paleografia | польська |
| палеогра́фия | російська |
| палеогрàфиjа | сербохорватська |
| paleografia | словацька |
| paleografíja | словенська |
| графа́ | українська |
| paleographie | французька |
| paleografiе | чеська |
граф
форма граф запозичена, очевидно, безпосередньо з німецької мови, форма гра́бя – через польську;
нім. Graf, як, мабуть, і п. grabia, походить від двн. grāvio, grāvo «ватажок», можливо, спорідненого з гот. gagrēfis «рішення, постанова»;
р. болг. м. граф, бр. граф, [грапъ], п. hrabia, grabia, graf, каш. [grôf], ч. hrabě, [gróf], слц. gróf, вл. hrabja, нл. ígrabja], схв. грȍф слн. gròf;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грабʼя́нка
гра́бля
грабчина
«графство»
грабя
«граф»
(XVII ст.)
гра́бя
грап
грапенко
«син графа»
грапи́ня
грапихаПі
грапівна
«тс.»
грапова
грапо́вич
грапчина
грапчу́к
«тс.»
гра́пщина
«тс.»
графи́ня
графі́вна
«дочка графа»
ґрафка
«графиня»
графъ
(XVIII ст.)
гроуфки́ня
«тс.»
гро́фський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| граф | білоруська |
| граф | болгарська |
| hrabja | верхньолужицька |
| gagrēfis «рішення, постанова» | готська |
| grāvio | давньоверхньонімецька |
| grôf | кашубський |
| граф | македонська |
| ígrabja | нижньолужицька |
| Graf | німецька |
| grabia | польська |
| hrabia | польська |
| grabia | польська |
| graf | польська |
| граф | російська |
| грȍф | сербохорватська |
| gróf | словацька |
| грапъ | українська |
| gróf | українська |
| hrabě | чеська |
| граф | ? |
| гра́бя | ? |
| grāvo «ватажок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України