ГРАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ґра́та «прут залізної решітки; карта (на тканині)»
запозичення з польської мови;
п. krata «залізні або деревʼяні прути, грати; карта на тканині», [garata] «тс.», як і схв. [grȃta] «грати; (тех.) грохот», походить від іт. grata «грати, огорожа» чи слат. crata, grata «грати, огорожа, брама; решето», повʼязаних з лат. сrātis «плетиво; огорожа, пліт», спорідненим з дангл. hyrdel «очеретяний пліт; огорожа», нвн. Hürde «плетена загорожа», гр. κάρταλ(λ)ος «кошик, короб»;
зведення українських і польських форм до нім. Gerät «прилад; посуд» (Шелудько 29) позбавлене підстав;
бр. [крата] «ґратчаста огорожа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грата
(XVII ст.)
гра́та
«тс.»
ґрата
гра́ти
ґра́ти
«залізна решітка»
ґра́тка
«огорожа зі штахету»
ґра́тки
грато́ваний
ґратува́ти
«обносити ґратами»
гра́тчаний
гратча́стий
ґратча́стий
гратча́тий
грать
драти
кра́та
«тс.»
межиґра́ття
«решітка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крата «ґратчаста огорожа» | білоруська |
| κάρταλ(λ)ος «кошик, короб» | грецька |
| hyrdel «очеретяний пліт; огорожа» | давньоанглійська |
| grata «грати, огорожа» | італійська |
| сrātis «плетиво; огорожа, пліт» | латинська |
| Gerät «прилад; посуд» | німецька |
| Hürde «плетена загорожа» | нововерхньонімецька |
| krata «залізні або деревʼяні прути, грати; карта на тканині» | польська |
| grȃta «грати; (тех.) грохот» | сербохорватська |
| crata | середньолатинська |
| garata «тс.» | ? |
| grata «грати, огорожа, брама; решето» | ? |
гра́ти
;
зіставлення з дінд. yájati «вшановує з побожністю і жертвою» (Потебня К ист. зв. 4, 58–59) мало переконливе;
іє. *aig«різко рухатися»;
споріднене з лит. áikštytis «капризувати, пустувати», лтс. aîkstîtiês «кричати», дінд. ḗjati «рухається», ījati, íṅgati «тс.»;
псл. *jьgrati ‹ *ьgrati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
grać
graś
hrać
hrať
hráti
igráti
jagraică
«гра»
ùграти
ви́гра
«виграш»
ви́граш
ви́грашка
«забавка, іграшка»
гра
граве́ць
гра́йка
«гра, партія гри; вид мухи, яка сильно дзижчить»
грайли́вий
гра́лка
«музичний інструмент»
гра́ло
«тс.; розважання, гра Ж»
гра́льний
гра́нець
«гравець, музикант»
гра́ний
гра́нка
«гра»
гранковий
«гральний»
граття́
«гра на інструменті; забава»
граць
грач
гра́чка
«гра»
гра́шка
«іграшка»
грець
«музикант, гравець»
гри́стий
гри́ще
«забава, гра, місце для гри»
грищовики
«учасники грища»
игрámu
игра
игра́ль
«гравець»
играти
играти
игра́я
игро́вище
«гра; дитячий майданчик»
ігра́
і́гранка
ігра́ч
і́грашка
іграшка́р
ігре́ць
ігри́стий
і́грище
і́гронько
«музикант»
межигра́
«інтермеццо»
найграва́ти
«знущатися»
пере́гра
«гудіння бджоли»
при́гра
«тс.»
при́грив
«рефрен»
пригрива́ти
«пригравати»
при́гривка
«прелюдія»
прі́гра
«гудіння бджоли»
про́гра́
«програш»
про́граш
розе́рги
«розиграш; перший день св. Петра; русалії, гулянки»
ро́зиграш
рози́гри
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| граць | білоруська |
| игра́я | болгарська |
| grać | верхньолужицька |
| yájati «вшановує з побожністю і жертвою» | давньоіндійська |
| ḗjati «рухається» | давньоіндійська |
| играти | давньоруська |
| *aig «різко рухатися» | індоєвропейська |
| aîkstîtiês «кричати» | латиська |
| áikštytis «капризувати, пустувати» | литовська |
| игра | македонська |
| jagraică | полабська |
| grać | польська |
| *jьgrati | праслов’янська |
| игра́ть | російська |
| grať | словацька |
| igráti | словенська |
| играти | старослов’янська |
| hráti | чеська |
| ījati | ? |
| íṅgati «тс.» | ? |
герць «окрема сутичка перед боєм, поєдинок, двобій»
менш переконливі інші тлумачення: виведення від уг. harc «боротьба, бій», пов’язаного з harcol «боротися, воювати, битися» (Brückner 168–169; Machek ESJČ 161), від псл. *jьgrьcь (укр. грець), сумнівне з фонетичного й словотворчо-семантичного погляду (Sławski І 403–404), від ч. ст. harc «окрема сутичка перед боєм», що помилково розглядається як похідне від harcieř «добрий вершник» і, далі, від іт. arciere «лучник» (Kleczkowski Studia staropolskie 1928, 227–230), від свн. harz (виг.) «сюди» (Bern. I 377);
укр. герц(ь) зам. гарц, можливо, є результатом зближення із словом гра́ти (пор. вираз конем грати);
п. ст. рідк. herc «окрема сутичка перед боєм» тотожне з harc «тс.», пов’язаним з harcować «гарцювати; (ст.) битися на поєдинку перед військом»;
запозичення з старопольської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарцъ
«двобій (XVI ст.); окрема сутичка перед боєм (XVII ст.)»
герецъ
«тс.»
(XVII ст.)
ге́рець
«тс.»
герц
«тс.; відвага»
герц
«окрема сутичка перед боєм; двобій»
герцовни́к
«учасник герцю Ж; завзятець Я»
герцува́ти
«вести герць»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| arciere «лучник» | італійська |
| herc «окрема сутичка перед боєм» | польська |
| *jьgrьcь (укр. грець) | праслов’янська |
| harz «сюди» (виг.)(Bern. I 377) | середньоверхньнімецька |
| harc «боротьба, бій» | угорська |
| герц(ь) | українська |
| harc «окрема сутичка перед боєм» | чеська |
| harcol «боротися, воювати, битися» | ? |
| harc «окрема сутичка перед боєм» | ? |
| harcieř «добрий вершник» | ? |
| гарц | ? |
| гра́ти (пор. вираз конем грати) | ? |
| herc «окрема сутичка перед боєм» | ? |
| herc «окрема сутичка перед боєм» | ? |
| harc «тс.» | ? |
| harcować «гарцювати; (ст.) битися на поєдинку перед військом» | ? |
гре́ний (у виразі грена неділя «зелена неділя»)
зіставлялося також з гра́ти, ро́зигри «перший день петрівки» (Шелудько там же, примітка редактора);
повʼязувалося з н. grün «зелений» (Шелудько 28; ЭССЯ 7, 117);
неясне;
р. [грино́й] ([греная неделя] «тиждень перед петрівкою»), [гренуха] (старовинне народне свято), бр. [гряна́я (нядзеля)];
Фонетичні та словотвірні варіанти
грену́ха
«пісня на клечальну неділю»
грену́шка
гренушки́
«те.»
гря́ний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гряна́я (нядзеля)] | білоруська |
| grün «зелений» | німецька |
| грино́й ([греная неделя] «тиждень перед петрівкою») | російська |
| гренуха (старовинне народне свято) | українська |
| гра́ти | ? |
| ро́зигри «перший день петрівки» | ? |
грець «апоплексичний удар, параліч»«диявол» (лайл.)
похідне утворення від дієслова гра́ти;
назва зумовлена мимовільними незвичними рухами чи криками хворих;
звукова близькість до болг. гръч «спазм», схв. грч «тс.», очевидно, випадкова;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
игре́ц
«нечистий дух, домовик; параліч; припадок крикливиці; блазень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гръч «спазм» | болгарська |
| грец | російська |
| игре́ц | російська |
| грч «тс.» | сербохорватська |
| гра́ти | ? |
за́гра́ва
результат контамінації слів [за́рево] «блиск, відблиск» або [за́ря] «заграва на небі» і гра́ти «переливатися» (пор. сонце, зірниця, місяць грає);
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́грева
за́грево
зе́вриво
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за́рево «блиск, відблиск» | ? |
| за́ря «заграва на небі» | ? |
| гра́ти «переливатися» (пор. сонце, зірниця, місяць грає) | ? |
згра́я
запозичення з польської мови;
п. zgraja етимологічно розкладається на прийменник z та іменник [graja], похідний від grać «валувати, ґвалтувати» (про собак), якому відповідає укр. гра́ти;
бр. згра́я;
Фонетичні та словотвірні варіанти
згра́євий
згра́йний
«спільний, груповий»
зграйови́й
зґра́я
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| згра́я | білоруська |
| zgraja | польська |
| grać «валувати, ґвалтувати» (про собак) | польська |
| гра́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України