ГРАНІТОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
грані́т
запозичено через посередництво німецької або французької мови (нім. Granít, фр. granit) з італійської;
іт. granito «граніт; зернистий» утворене від grano «зерно», яке походить від лат. grānum «тс.»;
р. болг. м. грани́т, бр. грані́т, п. ч. слн. granit, схв. грàнӣт, слн. granít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грані́тник
«робітник, що обтісує і полірує граніт»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грані́т | білоруська |
| грани́т | болгарська |
| granito «граніт; зернистий» | італійська |
| grānum «тс.» | латинська |
| грани́т | македонська |
| granit | польська |
| грани́т | російська |
| грàнӣт | сербохорватська |
| granit | словенська |
| granít | словенська |
| granit | чеська |
| grano «зерно» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України