ГРАНУЛЯЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
гра́нула «зерниста частка речовини»
запозичено, очевидно, з німецької мови;
нім. Gránulum (мн. Gránula) «гранула», Granulatión «грануляція», granulíeren «гранулювати» зводяться (можливо, через французьке посередництво – фр. granule, granulation, granuler) до лат. grānulum «зернятко», похідного від grānum «зерно»;
р. бр. болг. гра́нула, п. granulacja, ч. слц. granula, схв. гранула́ција, слн. gránula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гранулюва́ти
«надавати (речовині) форми гранул»
грануля́тор
«пристрій для внесення в ґрунт гранул»
грануля́ція
«надання речовині форми гранул; сполучна тканина, що має зернистий вигляд; зернистість мʼякоті плодів»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гра́нула | білоруська |
гра́нула | болгарська |
grānulum «зернятко» | латинська |
Gránulum «гранула» (мн. Gránula) | німецька |
granulacja | польська |
гра́нула | російська |
гранула́ција | сербохорватська |
granula | словацька |
gránula | словенська |
granula | чеська |
Granulatión «грануляція» | ? |
granulíeren «гранулювати» | ? |
grānum «зерно» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України