ГРАМОФОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
грамофо́н
запозичення з німецької мови;
HİM. Grammophón утворено з основ грецьких іменників γράμμα «літера, запис, письмо» і φωνή «звук, голос»;
р. граммофо́н, бр. грамофо́н, п. ч. gramofon, слц. слн. gramofon, болг. м. грамофо́н, схв. грамòфон;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грамофо́н | білоруська |
| грамофо́н | болгарська |
| грамофо́н | македонська |
| gramofon | польська |
| граммофо́н | російська |
| грамòфон | сербохорватська |
| gramofon | словацька |
| gramofon | словенська |
| gramofon | чеська |
| Grammophón утворено з основ грецьких іменників γράμμα «літера, запис, письмо» | ? |
| φωνή «звук, голос» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України