ГРАМАТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з латинської мови, можливо, через польське посередництво;

лат. grammatica «мовознавство, філологія» походить від гр. γραμματική (τέκνη) «граматичне (мистецтво), учення про письмо і читання, граматика», в якому слово γραμματική є формою жін. р. одн. від прикметника γραμμαῑɩκός «повʼязаний з читанням і письмом», похідного від γράμμα «літера», повʼязаного з γράφω «пишу»;

давньоруські і старословʼянські форми походять безпосередньо з грецької мови;

р. грамма́тика, бр. грама́тыка, др. граматикия, граматикии, граматикъ, п. gramatyka, ч. слц. gramatika, болг. м. грама́тика, схв. грамàтика, слн. gramátika, стсл. граматикига;

результат видозміни форми грама́тика, можливо, під впливом [грама́тка] «записна або поминальна книжка», похідного від [грама́та] «грамота, запис»;

очевидно, до західноукраїнських діалектів запозичено з польських або чеських діалектів;

може бути споріднене з п. [gram] ka] «густа каша з борошна; вʼязке болото», що повʼязується з gram- «напихати» (Sławski І 337–338);

за іншими припущеннями, це жартівлива назва, повʼязана з граматикою (Karłowicz SWO 189; Brückner 155; Machek ESJČ 151), або запозичення з грецької мови (SW І 898), у якій κραμάτιον «суміш» походить від κράμα «тс.; розведене водою вино», повʼязаного з дієсловом κεράννυμι «змішую»;

п. gramatyka «юшка з води, пива або вина і тертого хліба», gramatka, [gamrátkal «тс.», ч. [gramatika] «хлібна юшка», [kramatyka] «вид юшки», слц. gramatika «горілка»;