ГРАДИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
гради́на «город на полі Пі, Mo; город на дністровських плавнях Дз; кінець поселення Пі»
запозичення з молдавської мови;
молд. грэди́нэ «сад, город» (рум. grădínă «тс.») походить від болг. гради́на «тс.», похідного від болг. ст. градъ «сад», спорідненого з укр. го́род «місто», горо́д;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гради́на «тс.» | болгарська |
| градъ «сад» | болгарська |
| грэди́нэ «сад, город» (рум. grădínă «тс.») | молдавська |
| го́род «місто» | українська |
| градъ «сад» | ? |
| горо́д | ? |
град
псл. gradь;
споріднене, можливо, з лит. grúodas «замерзлі брили землі; льодова кора на снігу» (інакше Fraenkel 173), вірм. karkut «град» (з метатезою із редуплікованого *ga-grōdo-), лат. grandō, -inis «тс.» (з іншим ступенем вокалізму й інфіксом);
іє. *grōdos;
сюди не належить дінд. hrādúniḥ «град» (інакше Machek ESJČ 182) і гр. χάλαζα «тс.»;
р. болг. бр. м. град, др. градъ, п. нл. grad, ч. мор. [hrádʼ], ст. hrad, слц. hrád, полаб. grod, схв. грȁд, слн. gràd, стсл. градъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гради́на
граді́вка
«круглий камінь завбільшки із звичайну градину»
градівни́к
«знахар, що керує градом»
градови́на
«градина»
градови́ця
«градова хмара»
гряд
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| град | білоруська |
| град | болгарська |
| karkut «град» (з метатезою із редуплікованого *ga-grōdo-) | вірменська |
| χάλαζα «тс.» | грецька |
| hrādúniḥ «град» (інакше Machek ESJČ 182) | давньоіндійська |
| градъ | давньоруська |
| *grōdos | індоєвропейська |
| grandō | латинська |
| grúodas «замерзлі брили землі; льодова кора на снігу» (інакше Fraenkel 173) | литовська |
| град | македонська |
| hrádʼ | моравське |
| grad | нижньолужицька |
| grod | полабська |
| grad | польська |
| gradь | праслов’янська |
| град | російська |
| грȁд | сербохорватська |
| hrád | словацька |
| gràd | словенська |
| градъ | старослов’янська |
| hrádʼ | чеська |
| -inis «тс.» (з іншим ступенем вокалізму й інфіксом) | ? |
| hrad | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України