ГРАВЕРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

гравірува́ти

запозичення з німецької мови;
нім. gravieren «гравірувати» відбиває фр. graver «тс.», що походить, очевидно, від гол. graven «рити, копати», спорідненого з псл. *grebti, укр. гребти́;
менш вірогідне припущення про запозичення слова з франсійського діалекту франкської мови, поширеної у середньовічній Франції (Dauzat 373);
р. гравирова́ть, бр. гравірава́ць, п. grawerować, grawirować, grawować, ч. gravér, gravura, розм. gravírovati, слц. gravírovať, вл. grawer, grawura, болг. грави́рам «гравірую», м. грави́ра «гравірує», схв.грави́рати, слн. gravírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

граве́р
граве́рний
граве́рство
гравіро́вка
гравірува́льний
гравірува́льник
гравіюва́льник
гравіюва́ти
гравю́ра
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гравірава́ць білоруська
грави́рам «гравірую» болгарська
grawer верхньолужицька
grawura верхньолужицька
graven «рити, копати» голландська
грави́ра «гравірує» македонська
gravieren «гравірувати» німецька
grawerować польська
grawirować польська
grawować польська
*grebti праслов’янська
гравирова́ть російська
gravírovať словацька
gravírati словенська
гребти́ українська
схв українська
graver «тс.» французька
gravér чеська
gravura чеська
gravírovati ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України