ГРАБУЄМО — ЕТИМОЛОГІЯ

гра́бати «обробляти землю граблями Ж; гребти; розгрібати»

псл. grabiti (*grabjǫ), первісний ітератив до grebǫ (greti) «гребти»;
споріднене з лит. gróbti (давнім перетвореним ітеративом) «хапати, силоміць забирати», лтс. grãbât (многократне дієслово до grâbt) «хапати; згортати граблями», дінд. grābháyati «змушує схопити», каузативом до gṛbhṇati «хапає, краде», ав. gərəwnāiti «тс.», а також з лит. grebti «гребти; грабувати», grabùs «здатний до хапання»;
первісне значення «гребтися, дряпати, копати», звідки «хапати, схоплювати (напр., кігтями)»;
відокремлювання від grebǫ (greti) «гребти» (Meillet MSL 14, 332–333; Berп. I 347–348; Trautmann 95–96; Pokorny 455–456) непереконливе;
малоймовірне повʼязання з *gabati (Machek ESJČ 182);
р. гра́бить «грабувати; [гребти граблями]», бр. гра́біць «грабувати», др. грабити «тс.», п. grabić «згрібати (граблями); грабувати», ч. hrabati «згортати; ритися; дряпати», [hrabiti] «тс.», слц. hrabať «гребти, ритися», вл. hrabać «згрібати граблями», нл. grabaś «тс.», болг. гра́бя «грабую», м. граба «грабує», граби «краде» (дівчину), схв. грȁбити «грабувати; гребти», слн. grábiti «згрібати; нагромаджувати; грабувати», стсл. грабити «грабувати, красти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

граба́ля «той, хто згрібає сіно»
граба́стати
граба́чка «різновид рибальської сітки»
граба́чка «жінка, що згрібає сіно або овес»
грабе́жа «грабіж»
гра́бежливий
грабе́жний
грабе́жник
граби́тель
гра́бити «грабувати»
грабі́ж
грабі́жка
грабі́жливий
грабі́жний
грабі́жник
грабі́жництво
грабли́вий
гра́бний «грабіжницький»
грабови́тий «користолюбний»
грабови́ці «час збирання сіна»
грабови́ця «збирання сіна; час цієї роботи»
грабува́ти
грабу́нок
гроби́вий «грабіжницький»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gərəwnāiti «тс.» авестійська
гра́біць «грабувати» білоруська
гра́бя «грабую» болгарська
hrabać «згрібати граблями» верхньолужицька
grābháyati «змушує схопити» давньоіндійська
грабити «тс.» давньоруська
grãbât «хапати; згортати граблями» (многократне дієслово до grâbt) латиська
gróbti «хапати, силоміць забирати» (давнім перетвореним ітеративом) литовська
grebti «гребти; грабувати» литовська
граба «грабує» македонська
grabaś «тс.» нижньолужицька
grabić «згрібати (граблями); грабувати» польська
grabiti (*grabjǫ) праслов’янська
гра́бить «грабувати; [гребти граблями]» російська
грȁбити «грабувати; гребти» сербохорватська
hrabať «гребти, ритися» словацька
grábiti «згрібати; нагромаджувати; грабувати» словенська
грабити «грабувати, красти» старослов’янська
hrabiti «тс.» українська
граби «краде» (дівчину) українська
hrabati «згортати; ритися; дряпати» чеська
gṛbhṇati «хапає, краде» ?
grabùs «здатний до хапання» ?
значення «гребтися, дряпати, копати» ?
звідки «хапати, схоплювати (напр., кігтями)» ?
*gabati ?

рабува́ти «грабувати»

запозичення з польської мови;
п. rabować, як і ч. rabovati, слц. rabovat’, походить від двн. roub «грабіж», roubōn «грабувати» (нвн. rauben «грабувати, викрадати»), споріднених з дангл. rēafian (англ. (be)reave), дісл. rẹyfa «тс.»;
на українському ґрунті зблизилося з успадкованим здавна гра́бити, грабува́ти;
р. [рабова́ть], бр. рабава́ць «грабувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рабівни́к «грабіжник»
рабівни́цтво «грабіж»
рабо́вець «грабіжник»
рабу́нок «грабунок»
рабуючи (XVII--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
(be)reave англійська
(be)reave англійська
рабава́ць «грабувати» білоруська
rēafian (англ. (be)reave) давньоанглійська
roub «грабіж» давньоверхньонімецька
roubōn «грабувати» (нвн. rauben «грабувати, викрадати») давньоверхньонімецька
rẹyfa «тс.» давньоісландська
rauben нововерхньонімецька
rauben нововерхньонімецька
rabować польська
рабова́ть російська
rabovat' словацька
гра́бити українська
грабува́ти українська
rabovati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України