ГРАБЛИЩЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
граблі́
псл. *grablję (пд.-слов.), *grabljě (пн.-слов.), повʼязане з grabiti «згрібати», пор. укр. [гра́бати];
споріднене з лит. grėblỹs «граблі», лтс. greblis, дісл. gréf (‹*grabja-) «тс.», нім. (швейцарське) [grebee (grübel)] «мотика»;
непереконлива реконструкція псл. *grabję: *grabjě (Berп. I 344; ЭССЯ, 7, 97–98), оскільки балтійські паралелі вказують на наявність суфікса -е-, характерного для назв знарядь;
польська, чеська і лужицькі форми без -е- пояснюються аналогійними вирівнюваннями;
р. гра́бли, бр. гра́блі, п. grabie, (каш.) [grable], ч. hrábĕ, слц. hrable, вл. hrabje, нл. grabje, полаб. groble, болг. [гра́ба] «вила для сіна й соломи», [гра́бли] «гребінь для чесання вовни», схв. грȁбље «граблі», слн. gráblje;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гра́б
граб'я́та
«невеликі граблі»
грабе́льний
грабе́льно
граби́льно
«тс.»
гра́бки
«пристрій до коси для укладання покосу; [малі граблі Ж]»
грабли́стий
гра́блисько
«ручка грабель»
гра́блище
грабля́ник
«свердлик для прокручування дірок у граблях»
грабу́н
гра́бци
«грабки»
гребци́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гра́блі | білоруська |
| гра́ба «вила для сіна й соломи» | болгарська |
| hrabje | верхньолужицька |
| gréf «тс.» (‹*grabja-) | давньоісландська |
| greblis | латиська |
| grėblỹs «граблі» | литовська |
| grabje | нижньолужицька |
| grebee «мотика» (швейцарське)(grübel)] | німецька |
| groble | полабська |
| grabie (каш.) | польська |
| grable (каш.) | польська |
| *grablję (пд.-слов.) | праслов’янська |
| *grabję: *grabjě | праслов’янська |
| гра́бли | російська |
| грȁбље «граблі» | сербохорватська |
| hrable | словацька |
| gráblje | словенська |
| гра́бати | українська |
| гра́бли «гребінь для чесання вовни» | українська |
| hrábĕ | чеська |
| *grabljě (пн.-слов.) | ? |
| grabiti «згрібати» | ? |
| гра́бати | ? |
| -е- | ? |
| -е- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України