ГРАБКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

граблі́

псл. *grablję (пд.-слов.), *grabljě (пн.-слов.), повʼязане з grabiti «згрібати», пор. укр. [гра́бати];
споріднене з лит. grėblỹs «граблі», лтс. greblis, дісл. gréf (‹*grabja-) «тс.», нім. (швейцарське) [grebee (grübel)] «мотика»;
непереконлива реконструкція псл. *grabję: *grabjě (Berп. I 344; ЭССЯ, 7, 97–98), оскільки балтійські паралелі вказують на наявність суфікса -е-, характерного для назв знарядь;
польська, чеська і лужицькі форми без -е- пояснюються аналогійними вирівнюваннями;
р. гра́бли, бр. гра́блі, п. grabie, (каш.) [grable], ч. hrábĕ, слц. hrable, вл. hrabje, нл. grabje, полаб. groble, болг. [гра́ба] «вила для сіна й соломи», [гра́бли] «гребінь для чесання вовни», схв. грȁбље «граблі», слн. gráblje;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гра́б
граб'я́та «невеликі граблі»
грабе́льний
грабе́льно
граби́льно «тс.»
гра́бки «пристрій до коси для укладання покосу; [малі граблі Ж]»
грабли́стий
гра́блисько «ручка грабель»
гра́блище
грабля́ник «свердлик для прокручування дірок у граблях»
грабу́н
гра́бци «грабки»
гребци́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гра́блі білоруська
гра́ба «вила для сіна й соломи» болгарська
hrabje верхньолужицька
gréf «тс.» (‹*grabja-) давньоісландська
greblis латиська
grėblỹs «граблі» литовська
grabje нижньолужицька
grebee «мотика» (швейцарське)(grübel)] німецька
groble полабська
grabie (каш.) польська
grable (каш.) польська
*grablję (пд.-слов.) праслов’янська
*grabję: *grabjě праслов’янська
гра́бли російська
грȁбље «граблі» сербохорватська
hrable словацька
gráblje словенська
гра́бати українська
гра́бли «гребінь для чесання вовни» українська
hrábĕ чеська
*grabljě (пн.-слов.) ?
grabiti «згрібати» ?
гра́бати ?
-е- ?
-е- ?

іва́нчик «підмаренник, Galium luteum L.» (бот.)

мотивація найменувань окремих рослин, очевидно, різна, але конкретно не з’ясована;
назви рослин пов’язані з ім’ям Іва́н;
р. [иван-трава] «зніт», [иванчики] (назва грибів), бр. святаянскае зелле «звіробій», зелле св. Івана, святаянкі «тс.», [іванец] «перестріч, Melampyrum L.», схв. ùвāнчица «королиця, ромен, Leucanthemum D. С.», ùвāнданче «підмаренник, Galium verum L.», ùваново цвȇħе, ùвањско цвȇħе «тс.», ивањско зȇље «оман блошиний, Inula conyza D. C.», слн. ivánjščica «королиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грабки «герань лісова, Geranium silvaticum L.» (бот.)
іван-трава «зніт, Epilobium angustifolium L.»
іванец «деревій цілолистий, Achillea ptarmica L. (Ptarmica vulgaris D. C.) Mak; (вид гриба) Agaricus columbinus Pers. Mak»
іванзі́лля «гісоп лікарський, Hyssopus officinalis L.; синяк звичайний, Echium vulgare L.» (бот.)
іва́нники (вид грибів)
іва́но́к «звіробій звичайний, Hypericum perforatum L. Г, Ж; айстра степова, Aster amellus L.» (бот.)
Іванчай «тс.»
івасик «конюшина гірська, Trifolium montanum L.; конюшина лучна, Trifolium pratensis L.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
святаянскае «звіробій» білоруська
зелле св. Івана білоруська
святаянкі «тс.» білоруська
іванец «перестріч, Melampyrum L.» білоруська
иванчики (назва грибів) російська
ùвāнчица «королиця, ромен, Leucanthemum D. С.» сербохорватська
ùвāнданче «підмаренник, Galium verum L.» сербохорватська
ùваново сербохорватська
ùвањско «тс.» сербохорватська
ивањско «оман блошиний, Inula conyza D. C.» сербохорватська
ivánjščica «королиця» словенська
Іва́н українська
иван-трава «зніт» ?

граба́к «деркач, Сrех сrех L.» (орн.)

очевидно, давніше *рябак (*рябок) (у діалектній вимові з твердим р *рабак, *рабок), похідне від ряби́й;
у такому разі назва зумовлена рябим пірʼям птаха;
поява г перед початковим р або має чисто фонетичний характер (пор. [гла́стівка] ‹ ла́стівка), або викликана народноетимологічним зближенням з граб;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грабо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рябак (*рябок)(у діалектній вимові з твердим р *рабак, *рабок) ?
ряби́й ?
граб ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України